Вищий антикорупційний суд розпочав розгляд справи проти народних депутатів VII скликання Олександра Єфремова, Олександра Стояна та Сергія Гордієнка, обвинувачених в організації голосування за так звані «диктаторські» закони від 16 січня 2014 року.
Як передає кореспондент УНІАН, підготовче засідання ВАКС у справі щодо ухвалення «диктаторських» законів розпочалося з того, що адвокати обвинувачуваних екс-голови фракції Партії регіонів Єфремова, колишніх народних депутатів Гордієнка (КПУ) та Стояна (Партія регіонів) подали клопотання про направлення справи до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду для визначення підсудності.
Захисники переконані, що це кримінальне провадження не є підсудним ВАКС, куди було передане нещодавно із Солом’янського райсуду Києва, де розглядалося впродовж трьох років.
За словами адвокатів обвинувачуваних, Солом’янський суд не мав права передавати справу до ВАКС, а за процедурою повинен був спрямувати його до Київського апеляційного суду, а той, своєю чергою, до Верховного суду, кримінальна палата якого мала б визначитися з підсудністю.
Для розгляду цього клопотання колегія суддів пішла до кімнати для нарад. Очікується, що рішення буде оголошене о 13.00.
Разом з тим прокурори у справі відмовилися надавати будь-які коментарі журналістам з питання підсудності справи, зокрема, в чому полягає корупційна складова дій обвинувачуваних під час ухвалення «диктаторських» законів, тобто яку матеріальну або інші вигоду вони отримали.
Прокурори зазначили, що їхні коментарі до оприлюднення рішення суду по суті можуть стати підставою або для їх відводу, або взагалі в кінцевому результаті підставою для скасування вироку.
Обвинувачувані під час обговорення клопотання своїх адвокатів виголошували політичні заяви. Зокрема, Єфремов заявив, що за президента Петра Порошенка були ухвалені ще жорсткіші «диктаторські» закони, а Стоян сказав, що і зараз би проголосував за ті закони.
Всі трьом обвинуваченим інкримінують зловживання владою або службовим становищем та службове підроблення (ст.364 та 366 Кримінального кодексу України).
Як повідомляв УНІАН, 16 січня 2014 року Верховна Рада VII скликання ухвалила так звані «диктаторські закони», спрямовані на перешкоджання проведенню мирних акцій протесту, за які насправді проголосувала менше кількість депутатів, ніж необхідно для прийняття законів.
У 2015 році ГПУ повідомила про підозри у кримінальному провадженні щодо ухвалення «диктаторських законів» ряду народних депутатів, дехто з них перебуває у розшуку.
У серпні 2019 р. заступник генпрокурора Юрія Луценка Сергій Кізь закрив кримінальне провадження проти Калєтніка, який також обвинувачувався в організації голосування за «диктаторські закони».
Єфремов також є обвинуваченим в організації захоплення терористами будівлі Луганської облдержадміністрації; в пособництві в захопленні будівлі Управління СБУ в Луганській області; у скоєнні умисних дій з метою зміни кордонів території та державного кордону України; в організаційному сприянні створенню і діяльності терористичної організації "ЛНР"; державній зраді.
Цю справу розглядав Старобільський райсуд, але 8 липня цього року Верховний суд за клопотанням адвокатів Єфремова ухвалив рішення, згідно з яким надалі його судитимуть у Києві. 18 вересня Старобільський райсуд скасував рішення про утримання Єфремова під цілодобовим домашнім арештом.
