Дмитро Кулеба зустрівся з послом Угорщини в Києві Ійдярто / Twitter, Dmytro Kuleba

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба вважає, що новий закон про повну загальну середню освіту допоможе покращити відносини з Угорщиною.

Читайте такожУ законі про середню освіту прописані три моделі вивчення української мови - МОН

Про це Кулеба написав у Twitter. Віце-прем'єр повідомив про зустріч з послом Угорщини в Україні Іштваном Ійдярто.

Відео дня

"За недивним збігом обставин, поки ми з послом говорили про майбутнє, Верховна Рада ухвалила довгоочікуваний закон про повну загальну середню освіту, який має допомогти нам вирішити проблеми минулого. Тепер обидві країни мають робити кроки вперед", - повідомив Кулеба.

Також віце-прем’єр додав, що радіє з приводу зацікавленості глави МЗС Угорщини Петера Сійярто, з яким вони співголовують в українсько-угорській міжурядовій комісії, відвідати Україну.

"Ми запросили його здійснити візит у лютому. Комісія не засідала вже 7 років. Це неприпустимо. Прагну виправити: рухати торгівлю, регіональні проекти, інвестиції", - зауважив Кулеба.

Довідка УНІАН. Відносини України та Угорщини погіршилися після ухвалення восени 2017 року Верховною Радою нового закону про освіту.

Угорщина блокує проведення засідань Комісії Україна-НАТО, заявляючи про нібито порушення прав угорців, які живуть в Україні, через положення закону, яким визначено, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.

Згідно з висновком Венеціанської комісії від 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті закону «Про освіту».

Сьогодні, 16 січня, Верховна Рада ухвалила закон про повну загальну середню освіту.

У Міністерстві освіти і науки повідомили, що законом передбачено три моделі вивчення української мови у школах. У МОН запевнили, що мовні положення нового закону були написана за результатами численних консультацій з представниками нацменшин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії.

Зокрема, друга модель передбачена для шкіл з навчанням мовою нацменшин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі: материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі; у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою. Разом з тим зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.