У Міністерстві освіти і науки України розповіли деталі двох пропозицій, які зробила Угорщина стосовно освітнього процесу для угорської національної меншини на Закарпатті.
Про це йдеться в повідомленні МОН за результатами сьогоднішньої зустрічі міністра освіти і науки Ганни Новосад з міністром зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петером Сійярто.
"Основний лейтмотив цієї зустрічі — ми закриваємо політичні дискусії щодо мовного питання для шкіл з мовою навчання нацменшин і зосереджуємося на роботі з вчителями та методистами", - зазначила Новосад.
Читайте такожУгорщина внесла нові пропозиції щодо українського закону про освіту
Сійярто під час зустрічі запропонував розглянути дві можливості, які б могли, на його думку, забезпечити кращі умови для вивчення рідної мови для угорської громади: прирівняти угорську мову до мови корінного народу; збільшити кількість годин на вивчення української мови, але не за рахунок інших предметів, а за рахунок збільшення годин на предмет "Українська мова".
Щодо збільшення кількості годин на вивчення української мови без зменшення кількості предметів, що вивчаються угорською, Новосад зауважила, що Україна не може змусити навчатись дітей впродовж семи днів на тиждень. Саме до такого результату, на її думку, може призвести така ініціатива.
"Ми маємо чіткі межі того, яким має бути навантаження дитини. Якщо ми збільшимо його — це вже загроза для здоров´я дітей. Цю межу ми точно переходити не будемо. Зараз ми маємо закон "Про повну загальну середню освіту", який, з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії, виписав збалансовану систему, за якою поступово відбувається збільшення відсотку предметів, що викладаються українською. Які предмети вивчати державною — рішення школи. Це оптимальний варіант", - додала міністр.
Що стосується визнання угорської меншини корінним народом, то, на переконання Новосад, це політичне питання. "Корінні народи у нас чітко визначені в законодавстві. Потрібно розуміти, що зміна переліку країн порушить основні закладені принципи. Корінними народами наразі розглядаються ті, що не мають іншої держави, окрім України, яка відстоює розвиток їхньої культурної і мовної спадщини. Угорська мова під цей принцип не підпадає", - зазначила Новосад.
Також міністр підкреслила, що Україна послідовно виконала усі рекомендації Венеціанської комісії. "Далі — системний діалог із освітянами. Для цього вже в лютому фахівці МОН матимуть зустрічі на Закарпатті для обговорення з освітянами положень проекту Державного стандарту про базову освіту", - сказала вона.
Довідка УНІАН. Відносини України та Угорщини погіршилися після ухвалення восени 2017 року Верховною Радою нового закону про освіту.
Угорщина блокує проведення засідань Комісії Україна-НАТО, заявляючи про нібито порушення прав угорців, які живуть в Україні, через положення закону, яким визначено, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах України є державна мова.
Висновком Венеціанської комісії від 8 грудня 2017 року українській владі було рекомендовано збалансувати положення мовної статті закону "Про освіту".
16 січня 2020 року Верховна Рада ухвалила закон про повну загальну середню освіту, мовні положення якого були написані за результатами численних консультацій з представниками нацменшин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії.
Законом передбачено три моделі вивчення української мови у школах. Зокрема, друга модель передбачена для шкіл з навчанням мовою нацменшин, мови яких належать до мов ЄС.
Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі: материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі; у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою. Разом з тим зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.
