Як передає кореспондент УНІАН, про це заявила координатор виборчих і парламентських програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська під час прес-конференції, на якій були представлені результати проведеного дослідження.
В рамках дослідження проведено 7 фокус-групових дискусій з виборцями в таких локаціях: м. Київ, м. Дніпропетровськ і м. Павлоград Дніпропетровської області; м. Херсон і с. Дар'ївка Херсонської області; м. Рівне і м. Дубно Рівненської області. Фокус-групи у обласних центрах проводилися з чоловіками і жінками у віці від 20 до 70 років, у районних центрах і селах - з чоловіками і жінками у віці від 50 до 70 років. Зокрема, учасникам фокус-груп пропонувалося пройти, в тому числі, тестування процедури голосування. Ситуація вивчалася в період з 31 серпня по 9 вересня.
Читайте такожОПОРА констатує: громадяни не мають уявлення про нову виборчу систему
Дослідження проводилося Київським Міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення громадянської мережі ОПОРА.
За словами Айвазовської, неможливість проголосувати за кандидата, який не належить до жодної з партій, але "багато робить для рідного міста", на їх думку, є несправедливістю. Необхідність для таких кандидатів вступити в ту чи іншу партію, на думку таких респондентів, призведе до втрати ними незалежності дій і власних переконань.
Серед озвучених відповідей учасників фокус-груп, наприклад, було: "А якщо у мажоритарника не збігається позиція з програмою якоїсь партії? Він іде окремо, тому що щось робить для народу, свій район піднімає і працює. Але, припустимо, він не хоче вступати в конкретну партію і мати якісь зобов'язання. Але чому? У нього глухий кут. Йому треба до когось приєднуватися, щоб балотуватися" (Київ). Або: "Чому мене позбавляють права? У нас в Конституції записано, що я маю право як особистість висунутися кандидатом. А тут я змушений в партію, а я в партію не хочу" (Рівне).
Не впевнені респонденти і в тому, чи зможуть партії на місцях взагалі висунути реальних кандидатів, особливо якщо мова йде про сільську місцевість або менш популярні округи. Специфікою сільської місцевості респонденти також вважають меншу довіру до партій в цілому, бажання населення висувати "місцевих", односельців, з якими вони добре знайомі.
При цьому, зазначила Айвазовська, дещо менша частина респондентів, навпаки, вважають цю зміну позитивною, оскільки депутати-мажоритарники могли вже після обрання купувати собі місце в тій чи іншій партії.
Також повідомлялося, що, оцінюючи окремі зміни виборчої системи, респонденти відзначили як переваги двотурової системи обрання міських голів у містах з чисельністю виборців понад 90 тис. (уникнення можливості перемоги випадковими людьми з низьким рівнем підтримки), так і потенційні недоліки (додаткові витрати з бюджету на організацію другого туру, агресивне протистояння кандидатів і ін).
Читайте такожВ ОПОРІ відзначають серйозні відхилення у кількості виборців у округах
Досить нейтрально учасники дослідження сприймають підвищення прохідного бар'єру до 5%. Що стосується такого прохідного бар'єру, більшість опитаних відзначають, що це вигідно великим партіям, і що ця система має як свої недоліки, так і переваги. Основним недоліком є те, що дрібним і новим партіям стане важче "увійти в політику", кількість партій зменшиться.
На думку значної частини опитаних, це ж є і перевагою, оскільки нечесним політикам, які йдуть до влади, буде важче створити партію і отримати депутатське крісло через підкуп виборців.
Керівник проектів громадянської мережі "ОПОРА" Ірина Швець також зазначила, що найбільш позитивно виборці сприймають можливість відкликання мандата депутата за поданням ініціативної групи, в той же час підкреслюється необхідність забезпечити відкритість цього процесу.
Нагадаємо, чергові місцеві вибори пройдуть в Україні 25 жовтня.
