Як передає кореспондент УНІАН, про це на брифінгу в Києві заявив голова ВСУ Ярослав Романюк.
"Верховний Суд не має права законодавчої ініціативи і не може вносити до Верховної Ради законопроекти. Він може лише давати поради, рекомендації в рамках розгляду конкретних справ, але до Верховного Суду ще не надходило жодної заяви з приводу подібних справ", - сказав Романюк.
Читайте такожПортнов розповів про ініціаторів "закону Савченко", за яким звільнений Лозінський
У свою чергу, суддя Верховного Суду Олег Кривенда зазначив, що у зв'язку з тим, що умови у слідчих ізоляторах кращі, ніж у місцях позбавлення волі, знайдуться певні особи, які навмисно затягуватимуть в часі розгляд справ у судах, щоб скористатися "законом Савченко" і бути звільненим після винесення вироку.
Також як приклад потрапляння в нерівні умови Кривенда навів ситуацію, коли людина, яка скоїла ненавмисно ДТП зі смертельним наслідком, але сумлінно з'являлася на всі допити, співпрацювала зі слідством, отримує 6 реальних строків позбавлення волі, а людина, яка в аналогічній ситуації переховувалася від слідства, розшукувалась слідством, а потім потрапила в СІЗО, після винесення вироку за вказаним законом звільниться від відбування покарання.
"Непросту ситуацію створив нам законодавець, і треба йому робити висновки", - сказав голова ВСУ.
Читайте такожПрокуратура оскаржить умовно-дострокове звільнення Лозінського
Як повідомляв УНІАН, 23 грудня 2015 року президент Петро Порошенко підписав Закон "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання".
Законом, одним із авторів якого є народний депутат від "Батьківщини" Надія Савченко, встановлено, що суд зараховує строк попереднього ув’язнення в межах тої ж справи, у якій до особи було застосовано попереднє ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.
Читайте такожСуд вирішив відпустити екс-нардепа Лозінського за "законом Савченко" (документи)
До строку попереднього ув’язнення включається строк: затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду кримінального провадження; перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; перебування особи, що відбуває покарання, в установах попереднього ув’язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
