Заступник глави Секретаріату Президента Андрій КИСЛИНСЬКИЙ називає “смішними” вимоги лідера фракції БЮТ Івана КИРИЛЕНКА про вибачення перед прем’єр-міністром Юлією ТИМОШЕНКО за звинувачення у державній зраді.

Про це йдеться у переданому УНІАН прес-службою Президента України коментарі А.КИСЛИНСЬКОГО.

“Заява, оприлюднена 18 серпня, ґрунтувалася на детально перевірених фактах, які засвідчували цілком реальний мотив керівництва українського уряду діяти всупереч національним інтересам країни. Тому смішно чути вимоги про вибачення в ситуації, коли Ю.ТИМОШЕНКО не дала хоча б якихось мінімально адекватних пояснень чи спростувань по хоча б одному пункту серйозних звинувачень. Якщо, звичайно, не вважати за пояснення емоційні реакції оточення ТИМОШЕНКО на кшталт «сам такий» та голослівні твердження в абсурдності цих звинувачень”, - сказав А.КИСЛИНСЬКИЙ.

Відео дня

“Від самої Юлії Володимирівни ми лише почули жарти в стилі про «рибок-сардинок», які, до речі, в теплих водах Сардинії, згідно наукової літератури, не водяться”, – додав заступник глави Секретаріату Президента. На його думку, це свідчить “про доволі низький інтелектуальний рівень автора текстів ТИМОШЕНКО, але цього явно не досить, щоб вимагати вибачень за оприлюднені факти державної зради”.

За словами А.КИСЛИНСЬКОГО, якщо Ю.ТИМОШЕНКО стверджує, що не була на Сардинії і не зустрічалася з російськими олігархами та колишніми членами СДПУ(о), то чому досі вона не надала інформації про те, де перебувала у цей час.

“Якщо прем`єр стверджує, що проходила курс лікування, то чому місце лікування досі під секретом? Як для журналістів, так і для коаліції. Вважаю, що для того, щоб зняти всі підозри щодо причетності ТИМОШЕНКО до державної зради, вона має поінформувати з кожного пункту звинувачень не лише своє найближче і довірене оточення, а й громадськість і, перш за все, - демократичну коаліцію, завдяки якій вона стала прем`єром”, - зазначив він, додавши, що “тактика відмовчування, обрана урядом, в цій ситуації є хибною, оскільки державна зрада не належить до тих правопорушень, про які суспільство може забути”.