Заяви ізраїльського посла в Україні щодо неготовності Єрусалима визнати Голодомор актом геноциду не варто тлумачити як остаточну позицію держави. З такою оцінкою у коментарі "Німецькій хвилі" виступив ізраїльський політичний оглядач Євген Сова.
В інтерв’ю тижневику "Дзеркало тижня" посол Ізраїлю в Україні Зіна Калай-Клайтман заявила, що у Єрусалимі, вважаючи Голодомор найбільшою трагедією українського народу, водночас не можуть визнати голод 32-33 років актом етнічного геноциду. Дипломат, утім, відзначила цілковиту підтримку Ізраїлем рішень міжнародних організацій, зокрема ЮНЕСКО, щодо трагедії Голодомору. Водночас ізраїльський політичний аналітик Євген Сова, який неодноразово висвітлював цю тематику у публікаціях в місцевих ЗМІ, зауважив, що останні заяви посла радше презентують певний спектр думок в МЗС Ізраїлю і їх не варто розглядати як остаточно сформовану державну позицію: "Якщо завтра Кнесет прийме закон з визнання Голодомору геноцидом, буде прийнято спеціальну резолюцію, лише це можна вважати кінцевим варіантом",- каже Сова. Група депутатів в ізраїльському парламенті вже зайнята «зондуванням ґрунту» із визнання Голодомору, а терміни ухвалення такої резолюції, вважає аналітик, залежать від грамотної підготовки документу та сприятливої зовнішньополітичної кон’юнктури. Натомість сьогодні, на думку Сови, в Ізраїлі не стануть вчергове дратувати Москву, зважаючи на напружені відносини через конфлікт в Грузії. У цій ситуації є аналогія із проблемою визнання вірменської трагедії – прийняття відповідної резолюції «буксує» через постійний опір офіційної Анкари.
