У серпні інтегрований індекс прозорості влади в Україні, який визначає УНІАН, продовжив зниження порівняно з липнем та червнем цього року.
Про це свідчать результати опитування 4 фокус-груп, проведених УНІАН в рамках проекту “УНІАН – Прозора влада”, який реалізується за сприяння Фонду розвитку українських ЗМІ Посольства США в Україні
У серпні цей індекс становив 3,78 бали, у той час, як у липні він становив 4,075 бали, а у червні - 4,9 бала.
Серед 20 центральних органів влади, рівень прозорості яких визначається в ході опитувань, лише один орган влади продемонстрував незначне зростання індексу порівняно з липнем – Рада національної безпеки та оборони. У серпні її індекс прозорості становив 3,05, у той час, як у липні – 3,0.
Ще у одного центрального органу влади рівень прозорості не змінився – Верховна Рада України (4,5 у серпні і 4,5 у липні).
Серед центральних органів влади найбільше зниження індексу спостерігається у Кабінету Міністрів – з 4,3 у липні до 3,53 бала у серпні.
Серед міністерств та відомств найбільше зниження індексу прозорості у Міністерства фінансів - з 4,8 у липні до 3,77 бала у серпні, Міністерства економіки – з 4,6 бала у липні до 3,96 бала у серпні та Міністерства охорони навколишнього природного середовища – з 4,1 бала у липні до 3,52 бала у серпні.
Рівень прозорості центральних владних інституцій у серпні становив:
Верховна Рада України – 4,5 бала (у липні – 4,5)
Національний банк України – 4,33 (у липні – 4,5)
Президент України та Секретаріат Президента – 3,98 (у липні – 4,2)
Кабінет Міністрів України – 3,53 (у липні – 4,3)
Рада національної безпеки та оборони України – 3,05 (у липні – 3,0).
Інтегрований індекс прозорості міністерств та центральних органів влади зі спеціальним статусом у серпні становив (за рівнем його зниження):
Міністерство закордонних справ – 4,61 бала (у липні – 4,8)
Міністерство оборони – 4,44 (у липні – 4,7)
Фонд державного майна – 4,26 (у липні – 4,3)
Міністерство юстиції – 4,25 (у липні – 4,5)
Міністерство внутрішніх справ – 4,05 (у липні – 4,4)
Міністерство економіки – 3,96 (у липні – 4,6)
Міністерство фінансів – 3,77 (у липні – 4,8)
Пенсійний фонд – 3,67 (у липні – 3,9)
Антимонопольний комітет – 3,6 (у липні – 4,0)
Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку – 3,59 (у липні – 3,7)
Міністерство охорони здоров’я – 3,54 (у липні – 3,9)
Міністерство охорони навколишнього середовища – 3,52 (у липні – 4,1)
Державна податкова адміністрація – 3,27 (у липні – 3,7)
Державна митна служба – 3,25 (у липні – 3,4)
Міністерство палива та енергетики – 2,85 (у липні – 3,2).
Для визначення інтегрованого індексу відкритості центральних органів влади були опитані 4 фокус-групи.
Індекс-1 визначили експерти - економісти, політологи, соціологи, працівники аналітичних центрів, тобто люди, які професійно працюють з інформацією про органи влади, контактують з владними структурами безпосередньо, отже, можуть оцінити ступінь їх відкритості, відповідальності і підзвітності суспільству.
Індекс-2 визначався як середньоарифметичне усіх оцінок, даних членами фокус-групи журналістів на підставі чотирьох критеріїв: оперативність та об`єктивність інформування ЗМІ прес-службою відомства; прозорість і демократичність для ЗМІ умов акредитації; доступність для ЗМІ керівників відомства та його фахівців; системність інформування ЗМІ, а через них – підзвітність громадськості (наявність регулярних брифінгів, організація відвідин відомства журналістами тощо).
Індекс-3 визначався як середньоарифметичне усіх оцінок під час заочного електронного голосування відвідувачів сайту УНІАН.
Індекс-4 визначався за результатами щомісячного соціологічного опитування 1500 киян.
Інтегрований індекс відкритості центральних органів влади визначався за допомогою усіх чотирьох індексів-оцінок за формулою: Інд.-інтегр. = (Інд.-1 х 1,2 + Інд.-2 х 1,1 + Інд.-3 х 1,0 + Інд.-4 х 1,0):4. Тобто, коефіцієнти підвищують значення оцінок експертів (у 1,2 раза, тобто на 20%) і журналістів (у 1,1 раза, тобто на 10%), порівняно із більш суб’єктивними оцінками перехожих і користувачів Інтернет.
