Київ очікує, що Європейський Союз внесе в санкційний список усіх учасників виборів так званого «губернатора» незаконно анексованого Росією Севастополя.
Про це власному кореспонденту УНІАН в Брюсселі повідомив заступник представника України при Євросоюзі Олександр Ірхін. Як відомо, так звані вибори на посаду «губернатора Севастополя» пройдуть у неділю, 10 вересня, на них зареєструвалися п’ять кандидатів, ще п’ятьом в реєстрації було відмовлено.
Ірхін нагадав, що ЄС послідовно проводить політику невизнання незаконної анексії РФ Криму. «Минулого року в Криму також відбулися так звані вибори до державної Думи РФ, і, як вам відомо, за декілька місяців ЄС включив так званих обраних депутатів від Криму до свого санкційного списку. Тут ми також не очікуємо ніяких революційних подій. Тому, якщо такі вибори відбудуться, ми очікуємо на міцні сигнали підтримки територіальної цілісності та суверенітету України з одного боку, а з іншого, і ми вже запропонували це нашим колегам в ЄС та опрацьовуємо з відповідними підрозділами, запропонували включити учасників так званих виборів до відповідних санкційних списків», - сказав український дипломат.
При цьому він наголосив, що «у списки має бути включений не тільки той, хто переміг, а й всі, хто брав участь, оскільки своїми діями вони також підривають суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України». «Рішення кого включати – це суверенне рішення ЄС, але ми очікуємо, що інституції ЄС прислухаються до пропозиції української сторони», - додав Ірхін.
Читайте такожКлимпуш-Цинцадзе про продовження санкцій проти РФ: ще одне сильне послання для агресора
Коментуючи на прохання агентства випадки, коли в Європейському парламенті проводяться заходи, які мають відвертий антиукраїнський характер, Ірхін зауважив, що вони є поодинокими. «Більшість, провідні політичні сили ЄП підтримують Україну, її територіальну цілісність, суверенітет та незалежність, підтримують проведення реформ та надають всіляке сприяння. Без ЄП не було б можливим підписання та ратифікація Угоди про асоціацію, надання Україні безвізового режиму. Саме ця політика є головною як в ЄС, так і в Європарламенті. Водночас ЄП за своєю суттю є майданчиком, де кожна політична сила може висловлювати свої думки. Але ті маргінальні заходи, які іноді відбуваються, насправді, не мають ніякого значення - вони не впливають ні на загальну позицію ЄП, ні на його рішення, ця інституція залишається прихильником європейської інтеграції нашої держави», - переконаний він.
У цьому зв’язку заступник глави місії України при ЄС вважає, що майбутнє засідання Комітету асоціації Україна-ЄС, яке пройде наприкінці вересня в Україні, дасть можливості депутатам Європарламенту та Верховної Ради України обговорити весь комплекс питань подальшого співробітництва. «Ми розділяємо це співробітництво на два треки. Найважливішим є імплементаційна частина – виконання Угоди про асоціацію, проведення комплексних реформ. Водночас, другий трек – політично-стратегічний – визначає середньо- та довгострокові цілі, які ми зможемо поставити перед собою у відносинах з ЄС. А це вже згадані президентом під час саміту (Україна-ЄС) ініціативи щодо асоціації із Шенгенською зоною, участь у формуванні Енергетичного союзу ЄС, участь у цифровому ринку, приєднання до Митного союзу ЄС, зменшення роумінгу. Над цими двома треками ми працюємо тут, в Брюсселі, і я сподіваюся, що парламентарі зможуть обговорити як технічно-імплементаційні, так і політично-стратегічні питання», - наголосив Ірхін.
Як повідомляв УНІАН, у березні 2014 року ЄС запровадив санкції проти 150 осіб та 37 компаній через дії, які завдають шкоди або створюють загрозу територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України. Заходи включають в себе заморожування активів та заборону на в’їзд.
Кожного разу до завершення терміну дії санкцій ЄС ухвалював рішення продовжити їх ще на півроку. Останній раз таке рішення було ухвалено 13 березня цього року. Термін дії існуючих санкцій спливає 15 вересня.
Сьогодні, 6 вересня, Комітет постійних представників країн-членів Європейського Союзу (COREPER) ухвалив рішення, яким продовжив на шість місяців дію санкцій. Рішення ще має бути затверджено Радою ЄС.
У переліку, який був затверджений минулого разу, санкції було застосовано проти 153 осіб та 40 компаній. Зараз деякі ЗМІ повідомили про те, що до списку може бути додана компанія «Кримські морські порти».
