Оздоровлення української економіки може початися вже в наступному році. Про це заявила народний депутат України від НУНС Ксенія ЛЯПІНА на засіданні Дискусійного клубу при Міжрегіональній академії управління персоналом, передає кореспондент УНІАН.
На її думку, на оздоровлення України може вплинути покращення кон’юнктури на світових ринках металу, яке очікується найближчим часом. К.ЛЯПІНА нагадала, що саме метал є тією товарною групою, експорт якого суттєво впливає на обсяг валютних надходжень до країни.
Іншим позитивним сигналом для України К.ЛЯПІНА вважає зниження цін на нафту та газ, які країна вимушена імпортувати в значних обсягах. На думку народного депутата, наслідком цих факторів може стати стабілізація гривні. Натомість К.ЛЯПІНА висловила сумнів у стабільності американського долара - популярної серед населення валюти накопичення заощаджень. На її думку, у найближчий рік-два долар може суттєво втратити в ціні. На підтвердження своєї думки народний депутат навела точку зору аналітиків, згідно якої, найлегшим способом для США скоротити борговий тягар є доларова емісія, що спричинить його девальвацію. «Тримати долари в готівці – не найнадійніший спосіб зберегти свої заощадження», - вважає народний депутат.
К.ЛЯПІНА припустила, що вийти із кризи Україні може завадити урядова політика у бюджетній, податковій та банківських сферах. Так, на думку народного депутата, на фоні падіння ВВП та зменшення надходжень до бюджету уряд мав би взятися за скорочення видатків. Натомість, за твердженням К.ЛЯПІНОЇ, уряд обрав шлях підвищення фіскального навантаження на малий бізнес, що змусить його піти в тінь, і тим самим ще більше зменшити податкові надходження.
Як приклад прорахунків урядової політики К.ЛЯПІНА навела ревальвацію гривні на початку 2008 року. На її думку, ревальвація суттєво вплинула на глибину кризових явищ, що почалися в економіці через стимулювання імпорту наприкінці 2008 року, який, в свою чергу, розбалансував платіжний баланс країни.
Крім того, народний депутат піддала критиці урядову ініціативу оздоровити сім банків через участь держави у їх капіталі.
«Держава у сьогоднішньому своєму стані не зможе покращити ситуацію у банках через їх рекапіталізацію бюджетними коштами. Є підстави вважати, що нові державні банки почнуть виконувати політичне замовлення. Наприклад, надавати кредити не за об’єктивною оцінкою забезпечення повернення цього кредиту, а за політичними вподобаннями», - зазначила парламентар. На її думку, така практика вплине на зниження довіри до банківської системи і підвищить ризики подальшого погіршення фінансово-економічної ситуації в країні.
