В рамках спільного засідання комітетів з прав людини Європейського парламенту та Верховної Ради України розгорілася дискусія щодо закону про освіту в Україні.
Як передає власний кореспондент УНІАН, безпосередньо перед засіданням, яке пройшло у четвер в Брюсселі, учасникам були роздані невеликі брошури "Український закон про освіту з точки зору угорських меншин у Закарпатті", в яких в негативному світлі був представлений відповідний закон.
Жодної інформації стосовно автора брошури, накладу чи друкарні на продукції немає.
Під час засідання українська сторона роздала свої друковані контр-матеріали, зокрема, презентацію закону міністра освіти і науки України Лілії Гриневич.
Постійний представник України при ЄС, посол Микола Точицький в коментарі УНІАН сказав: "Це (показує на брошуру) - невідоме видання, де написано, що всі документи порушені статтею сьомою закону. Ось (показує на надруковану презентацію міністра освіти України) – чітко підготовлений документ, де написано, хто його готував – Міністерство освіти України, де чітко розкладено кожне слово статті сьомої у відповідності до існуючих міжнародно правових документів, стороною яких є Україна. Я запропонував зустрітися (для обговорення цього питання) своїм колегам-послам з сусідніх держав. Лише один з послів не відповів позитивно на моє запрошення. Здогадайтеся, яка це країна".
Точицький вважає, що конфлікт навколо закону про освіту є заполітизованим.
"Перед тим, як в Україні вийшов закон про освіту, було перевірено, мінімум, сім основних міжнародних правових актів. Жодне з положень статті сьомої не суперечить цим документам. Саме головне, щоби перевести це питання з політизованої площини у площину правову. Вчора президент чітко висловився – ми передали закон на розгляд Венеціанської комісії, і всі висновки ВК ми виконаємо. Ми готові виконувати рішення ВК. Чи готові ті країни, які звинувачують нас, виконувати висновки стосовно їхнього закону про освіту? Нещодавно були оприлюднені висновки по окремих країнах стосовно того, що їхні закони міжнародному праву не відповідають", - наголосив український дипломат.
Безпосередньо під час засідання комітетів, коли обговорювалася ситуація у сфері прав людини на Донбасі та в Криму, слово взяли депутати від Угорщини, які у свої виступах звинуватили Україну в порушенні прав національних меншин, зокрема, угорців.
Так, Андреа Бочкор (Andrea Bocskor) заявила, що цей закон "не відповідає європейським цінностям, а стаття 7 обмежує права національних меншин". "Це соромно і йде проти демократичних цінностей. Ми сподіваємося, що стаття 7 може бути переписана, над чим працює Венеціанська комісія, і ми сподіваємося, що за допомогою європейських інституцій буде відкритий діалог. Важливо, щоб це питання обговорювалося на найвищому рівні", - сказала вона.
Її інший колега, глухонімий депутат Адам Коса (Adam Kosa), виступ якого озвучував сурдоперекладач, висловив переконання, що "меншинам, які живуть в країні, повинні бути надані права навчатися на своїй рідній мові і вивчати мову країни". "Я сподіваюся, що ця проблема може бути вирішена найближчим часом", - наголосив він.
Їм заперечив український депутат із Закарпаття Валерій Пацкан («Блок Петра Порошенка»), заявивши, що цей закон розширює права людини, "щоб угорське населення активно приймало участь в житті держави". "Я хочу, щоби вони могли бути інтегровані, щоби вони були в органах виконавчої влади, а як вони можуть це робити, якщо не розмовляють українською мовою? Я не проти того, щоб угорці на Закарпатті мали право дома говорити своєю мовою. Це потрібно підтримувати. Ми за те, щоби цей закон дав нові можливості національним меншинам. Але вони повинні, в першу чергу, бути громадянами України. Ми за те, щоб всі громадяни України могли бути присутніми в органах виконавчої влади, а вдома спілкуватися рідною мовою", - сказав він.
Представник Зовнішньої дипломатичної служби ЄС, торкаючись питання закону про освіту, нагадав, що в ЄС "завжди наголошували на тому, що законодавство повинно відповідати взятим Україною міжнародним зобов'язанням". "Ми відзначили, шо закон направлений до Венеціанської комісії, ми також взяли до уваги виступ президента Петра Порошенка в ПАРЄ, в якому він підтвердив, що рекомендації ВК будуть взяті до уваги, і, якщо буде необхідно, то в закон будуть внесені поправки", - зазначив європейський дипломат.
