Проблеми Збройних Сил України та їхній катастрофічний стан залишаються поза пріоритетами лідерів держави, тому що армія не розглядається як ефективний інструмент здійснення політичного впливу.

Про це в ефірі програми «Велика політика» на телеканалі «Інтер» заявив керівник Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин БАДРАК.

Під час дискусії, присвяченої проблемам національної безпеки та оборони, стану Збройних Сил України, експерт, зокрема висловив думку, що нині серед політикуму загострилося питання стану армії лише тому, що на сучасному етапі вона «підійшла до певної критичної найнижчої у своїй історії межі існування».

Відео дня

За словами В.БАДРАКА, наприклад, експерти оцінюють, що у 2010 році у Повітряних силах ЗСУ матимуть дозвіл злетіти лише три літаки Су-27, які матимуть на це технічний ресурс. «Це є критична ситуація», - констатував експерт.

Як зауважив В.БАДРАК, саме через це деякі сусідні держави скористалися слабкістю України і створили нові типи загроз, що вимагає замислитися про перспективи існування української державності взагалі.

«Той бюджет, який запропонований урядом на забезпечення потреб армії у 2010 році, може дозволити лише потихеньку розпустити Збройні Сили. Таке фінансове забезпечення не зможе навіть зупинити стагнацію і деградацію армії», - сказав експерт і додав, що сьогодні можна лише умовно говорити про спроможність ЗСУ виконувати свої функції.

За оцінками експерта, бюджет, який би дозволив Збройним Силам розвиватися, повинен становити щонайменше 25 млрд. грн. (уряд запропонував 8,3 млрд. грн. – УНІАН). Як зауважив В.БАДРАК, сума у 25 млрд. грн. дозволила хоча б чверть оборонних видатків – близько 700 млн. доларів на рік – витратити на переозброєння.

Серед пріоритетних програм зміцнення обороноспроможності держави В.БАДРАК визначив створення багатофункціонального ракетного комплексу, будівництво кораблів класу «корвет», модернізацію винищувачів.

Водночас, як наголосив експерт, армія не була і не є пріоритетом для лідерів держави. Адже, як пояснив В.БАДРАК, Збройні Сили не вважаються ефективним засобом вирішення політичних завдань, не входять в систему здійснення політичного тиску, як інші силові і правоохоронні структури.