Колишній голова управління військового бюджету Міноборони Росії Георгій ОЛЕЙНИК заявляє, що був необгрунтовано засуджений через невиконання домовленостей корпорації «Єдині енергетичні системи України», очолюваної на той час Юлією ТИМОШЕНКО.
Як передає власний кореспондент УНІАН у Росії, про це Г.ОЛЕЙНИК заявив сьогодні на прес-конференції в Москві.
«Не секрет, що в Україні відбувається активно процес обговорення діяльності Юлії Володимирівни ТИМОШЕНКО, а я відношення до неї маю, я постраждав від її дій в Росії в 1996-2000 роках», - заявив Г.ОЛЕЙНИК.
Він сказав, що якби Ю.ТИМОШЕНКО як голова «ЄЕСУ» виконала повністю всі взяті на себе домовленості й Міноборони РФ одержала всі матеріальні кошти, то питання про притягнення когось до кримінальної відповідальності не стояло б.
За його словами, він не має з Ю.ТИМОШЕНКО ніяких стосунків, і зустрічався з нею лише двічі – один раз у 1996 і один раз у 1997 році.
«Я вважаю, що Юлія Володимирівна (ТИМОШЕНКО) своєю поведінкою зірвала виконання цієї угоди, повелася не як бізнесмен і не як політик, і її мета в цій угоді мені не відома, але самі факти дають підстави вважати, що у неї ці плани були не зовсім чисті», - сказав Г.ОЛЕЙНИК.
За його словами, його адвокати добиватимуться його повної реабілітації, оскільки він не визнав свою провину і не визнає.
Г.ОЛЕЙНИК нагадав, що в 1995-1996 році, будучи прем`єр-міністром Павло ЛАЗАРЕНКО запропонував, що Україна може за газ розрахуватися по бартеру, зокрема шляхом поставок будівельних матеріалів.
Він відзначив, що згідно з досягнутими домовленостями «Газпром» частину матеріалів одержав, але у великому обсягу вони були не потрібні, і тоді було ухвалено рішення поставити їх Міноборони Росії.
«Ця схема взаємозаліку виглядала так: два банки Національний резервний банк і банк «Імперіал» видають кредити по 250 млн. дол. і 200 млн. дол. відповідно «Газпрому», «Газпром» відразу перераховує Мінфіну Росії, Мінфін Росії переказує кошти Міноборони Росії, Міноборони перераховує корпорації «ЄЕСУ», яку очолювала Ю.ТИМОШЕНКО, а точніше дочірній компанії в Англії, а ця компанія перераховує ці гроші «Газпрому», який гасить кредит», - сказав Г.ОЛЕЙНИК додавши, що в той час такі схеми взаємозаліку практикувалися.
За його словами, ця операція пройшла в один банківський день і «ЄЕСУ» мали поставити будівельні матеріали на 450 млн. дол. Міноборони Росії.
Він повідомив, що Україна поставила будматеріали на суму 127,3 млн. дол. і це допомогло Міноборони підготується до зими 1996 року. Проте надалі ці поставки почали пробуксовувати щодо термінів з причини, що Ю.ТИМОШЕНКО матеріали українських організацій прагнула одержати нижче ринкових, а Росії продати на 10-15%, а іноді 50% вище.
Як заявив Г.ОЛЕЙНИК, такі рішення продавлювати через офіцерів Центрального управління матеріальних ресурсів (ЦУМР), які пропускали ті ціни, які влаштовували Ю.ТИМОШЕНКО.
«Такі постачання з перебоями йшли до вересня 1998 року, коли уряд України заборонив «ЄЕСУ» зовнішньоекономічну діяльність і ці поставки припинилися», - сказав Г.ОЛЕЙНИК. За його словами, Міноборони РФ вело переговори про відновлення поставок або повернення грошей, але досі нічого не зроблено. У 2004 році «ЄЕСУ» випустило векселі на суму 405,3 млн. дол. на повернення цих грошей, але в 2009 році Печерський суд визнав їх видачу незаконною, зазначив він.
«Юлія Володимирівна, будучи прем`єр-міністром України, повинна була вжити всіх заходів, щоб українська сторона ці гроші Міноборони РФ повернула, але цього не сталося», - сказав Г.ОЛЕЙНИК, додавши, що питання цього боргу вирішуватиметься в майбутньому на міжурядовому рівні.
Як повідомляв УНІАН, 29 квітня 2002 року Г.ОЛЕЙНИК був засуджений Московським гарнізонним військовим судом за перевищення посадових повноважень при перерахуванні до України 450 млн. доларів за постачання будматеріалів для потреб Міноборони, які так і не були надані російській стороні. Слідство встановило, що 450 млн. доларів було перераховано Головним управлінням військового бюджету і фінансування Міноборони Росії в Україну на рахунки англійської компанії United Energy International Ltd&, яка нібито має відношення до корпорації "Єдині енергетичні системи України", очолюваної на той час народним депутатом Ю.ТИМОШЕНКО. Г.ОЛЕЙНИК не визнав своєї провини. Пізніше вищий Московський окружний військовий суд амністував Г.ОЛЕЙНИКА, засудженого до трьох років позбавлення волі. 25 грудня 2002 року військова колегія Верховного суду РФ підтвердила це рішення. Проте засуджений залишився під вартою, оскільки після оголошення вироку у першій кримінальній справі прокуратура пред`явила Г.ОЛЕЙНИКУ звинувачення у другій справі, яка і пов`язана з продажем облігацій "Воєнбанку".
Як відомо, в лютому 2003 року на той час генеральний прокурор України Святослав ПІСКУН заявив, що подання про притягнення народного депутата Ю.ТИМОШЕНКО до кримінальної відповідальності готове, і генпрокуророві "вже є з чим йти до парламенту". Він відзначив, що "зараз з`явився новий епізод: Росія ставить питання про порушення проти Ю.ТИМОШЕНКО кримінальної справи у зв`язку із сумно звісною справою генерала Г.ОЛЕЙНИКА. Факт розкрадання 450 мільйонів доларів доведено, і у вироку у цій справі прізвище ТИМОШЕНКО згадується неодноразово. Г.ОЛЕЙНИК був засуджений на три роки ще в квітні 2002 року, але вирок набув чинності тільки зараз, оскільки проходив стадію апеляції і, до речі, був залишений без змін". У зв`язку з цими обставинами, що знову відкрилися, Генпрокуратурі "необхідно дещо перевірити, дещо допрацювати, щоб доповнити наше подання ще й цим епізодом. Думаю, це займе місяць-півтора", - сказав С.ПІСКУН.
