Інтелігенція Одеси протестує проти намірів групи депутатів Одеської міськради перейменувати вулицю Івана та Юрія Лип на вулицю імені Федора Пишеніна, а також проти спроб взагалі викреслити з історичної пам’яті Одеси імен Івана та Юрія Лип.
Про це йдеться у заяві більш ніж півсотні представників громадськості міста, переданій УНІАН.
У заяві, під якою стоять підписи докторів історичних наук професорів Вадима ХМАРСЬКОГО, Олени БАЧИНСЬКОЇ, Тараса ГОНЧАРУКА, 16 доцентів одеських вишів, директора Болгарського культурного центру в Одесі Дмитра ТЕРЗІ, голови Одеського відділення Союзу поляків в Україні Тадеуша ЗАЛУЦЬКОГО, директора Бібліотеки імені Івана та Юрія Лип Наталі БЄЛІНСЬКОЇ, лідерів громадсько-політичних організацій, відомих письменників, художників, журналістів, наголошується, що новопризначені «члени історико-топонімічної комісії при міськвиконкомі, які прийняли рішення про перейменування, обрали кулуарний шлях прийняття рішень, без громадських дискусій, консультацій з провідними спеціалістами».
У документі також зазначено, що “паралельно чиниться тиск на працівників однієї з бібліотек міста, що названа на честь Івана та Юрія Лип, з метою скасування цього почесного найменування. Причому усе це супроводжується русифікацією найменувань інших одеських вулиць”.
Автори заяви наводять історичні факти про те, що Іван Львович Липа (1865-1923) був співзасновником «Братерства тарасівців» - одного з перших гуртків, спрямованих на досягнення державної незалежності України, у 1900 році був одним із засновників першої української партії - «Української революційної партії», пізніше став одним із засновників українського товариства «Просвіта» в Одесі – першого на східних теренах України. У 1917-му І.Липу обрали комісаром Михайлівського району Одеси, а в квітні 1918 року – комісаром Одеси від Центральної Ради. Наприкінці 1918 р. І.Липа був призначений міністром культів та віросповідань уряду Директорії УНР, у 1920 році – міністром охорони здоров`я УНР. При цьому він не припиняв лікарської практики. Як професійний лікар І.Липа ініціював на одній з околиць міста, у селі Дальник, будівництво лікарні, що функціонує й нині.
Автори заяви також розказують, що син І.Липи Юрій Липа у 17 років вступив до лав створеної полковником Іваном Луценком та підполковником Всеволодом Змієнком Гайдамацької дивізії, брав участь у бойових діях на вулицях Одеси, захищаючи місто від наступу червоногвардійців, організовував першу студентську сотню, яка активно допомагала військам Директорії. Перші публіцистичні та літературні праці Ю.Липи опубліковані в одеській пресі. У численних наукових, політологічних працях та поетичних творах Ю.Липа обстоював право України на свою державність, створив концепцію внутрішньої й зовнішньої політики України в європейському геополітичному просторі».
З огляду на це, йдеться в заяві, «наполягаємо на належному вшануванні постатей Івана та Юрія Лип, що були тісно пов`язані з Одесою, її культурно-освітнім життям. Причому були не лише культурно-освітніми та громадськими діячами Одеси, а й державними діячами України. Крім того, маємо належно вшановувати І.Липу як прекрасного лікаря, що врятував життя багатьом одеситам та жителям регіону».
Крім того, як зазначається у заяві, “на будинках, де працювали чи жили українські діячі, відбувалися важливі для українського державотворення та культури події, мають бути встановлені меморіальні дошки. Іменами цих видатних діячів мають бути названі вулиці та навчальні і культурні заклади, встановлені пам’ятники».
У заяві наголошується, що «дії низки одеських політиків йдуть врозріз з деклараціями Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА і підривають основи його політики в окремих областях країни, бо прямо породжують недовіру до щирості цих декларацій». Автори заяви висловлюють переконання, що «жоден український топонім, пам’ятник, меморіальна дошка в Одесі не мають бути скасовані!».
