Другий президент України Леонід Кучма не підозрював, що його кабінети прослуховуються.
Про це в інтерв`ю ZN.UA заявив свідок-звинувачуваний по справі «міліцейських перевертнів» Юрій Нестеров (що знаходиться в сусідній камері з генералом Олексієм Пукачем), на чиїх свідченнях фактично грунтується справа.
«Одного разу І.Гончаров (звинувачувався в створенні банди „міліцейських перевертнів“ і керівництві її діяльністю) попросив, щоб я повозив його по місту. Ми їздили цілий день. Він сказав тоді, що Л.Кучма навіть не підозрює, що його кабінети прослуховуються. Я не вірив, що можна здійснити таке. Тоді І.Гончаров розповів, що ще в колишньому СРСР існувала стаціонарна система прослуховування. Вона залишилася в спадок від КДБ і досі працює; що з`явилися люди, яким це цікаво. Він сказав, що багато кабінетів адміністрації прослуховують; що перед виборами треба було щось робити. Мова йшла про спільні зусилля «канівської четвірки» в пошуку компромату для імпічменту Л.Кучми», — повідомив Ю.Нестеров.
«У жовтні 2000 року І.Гончаров з радістю розповідав у моїй присутності своєму помічникові, що „скоро Даниличу ініціюють імпічмент“, тому що Л.Кучма говорить в кабінеті, і не знає, що його пишуть. Тоді ж він дав нам почитати роздруківки, як він сказав, записів з кабінету. Пам`ятаю точно, що нічого надприродного там не було: мат, якісь прізвища. І.Гончаров тоді сказав: звичайно, цього мало для імпічменту, але... Потім прозвучала фраза про те, що одна жінка з апарату президента когось підбурювала, «щоб Данилич побільше говорив»», - розповів Ю.Нестеров.
За його словами, І.Гончаров казав, що ці записи ніхто не сприймав серйозно. «Наскільки я пам`ятаю, плівки «молодого офіцера» кому тільки не пропонувалися до вересня 2000 року - і соціалістам, і рухівцям, і за кордон тощо. Незважаючи на те що в них нічого не змінилося, вони відразу ж виросли в ціні з початком акції «Україна без Кучми» ... З цими плівками пов`язана і смерть двох колег Мельниченка, яких, як розповідав Михайленко в суді, отруїв його шеф І.Гончаров. Це охоронці-водії когось із «канівської четвірки». Як говорив А.Михайленко, їх убили тому, що вони занадто багато знали про справу Г.Гонгадзе», — додав Ю. Нестеров.
