В Україні є передумови для виникнення вибухів народного невдоволення, подібних до тих, що сталися нещодавно в арабських країнах.
Як передає Радіо «Свобода», про це йдеться у звіті американської неурядової організації «Дім Свободи» (Freedom House) під назвою «Нації в дорозі» за 2011 рік.
На думку експертів Freedom House, більшість країн пострадянського простору має чимало ознак «вразливості для непередбачуваних криз на кшталт тих, що відбуваються на Близькому Сході і в Північній Африці».
Близько 80% населення колишнього СРСР живе в умовах авторитарного засилля в державах, що є потенційною небезпекою для цих народів у найближчій перспективі.
У звіті Freedom House також сказано, що в такій ключовій для регіону державі, як Україна, «відбулося зниження демократичних показників» за більшістю досліджуваних параметрів.
Зокрема, директор «Дому Свободи» з досліджень Крістофер ВОКЕР пояснив, що означає нині «авторитарний глухий кут для країн колишнього СРСР».
«У звіті, де охоплено 29 країн, ми відзначаємо, зокрема, триваючу ерозію демократії в країнах колишнього СРСР, за винятком держав Балтії. Дослідження виявило, що лідери, влада у більшості з цих авторитарних країн не лише залишаються біля керма, без якісних змін урядів, а й також не проявляють жодних ознак серйозних ініціатив щодо демократичних реформ. Я думаю, що щось вражаюче подібне ми бачили й у країнах Близького Сходу та Північної Африки», – зауважив К.ВОКЕР.
У звіті також йдеться, що в Україні, яка є ще прикладом реформ для своїх сусідів на Сході, наявні прояви всіх авторитарних тенденцій та відсутність просування у вдосконаленні демократії, що зафіксовані, як в інших пострадянських країнах, так і в державах Близького Сходу та Північної Африки.
Автори документу «Нації в дорозі» також наголошують, що згортання реформ в Україні відбувається під керівництвом Президента Віктора ЯНУКОВИЧА. У дослідженні відзначається спад в українській демократії за п’ятьма із восьми основних досліджуваних показників. Це стосується зменшення свободи преси, наростання тиску влади на опозицію, відступу від демократії в загальнодержавному управлінні, зменшення незалежності судів, зростання корупції.
К.ВОКЕР наголосив, що більшість лідерів пострадянських країн, семеро з дев’яти, відносно молоді, і це становить небезпеку для демократії. «Лише у двох країнах колишнього СРСР із дев’яти, досліджуваних нами, прихильники сильної руки старші за 70 років. Таким чином ви маєте лідерів за поточними параметрами, котрі можуть там правити довгий час і на заслугах минулого, – зауважує К.ВОКЕР. – А це означає, що вони будуть при владі невизначено тривало, що не несе виправдання сподівань на реформи та не обіцяє жодних зусиль для лібералізації. Ці країни дійсно стоять перед перспективою політичного застою на тривалу перспективу».
Тому автори звіту з Freedom House попереджають, що такий розвиток подій на пострадянському просторі приховує у собі загрози вибухів народного невдоволення, подібних до того, що відбулися в Єгипті, Тунісі, і спостерігають нині в Сирії, Лівії та інших арабських країнах Близького Сходу і Північної Африки.
