 |
| Андрій Стрижак дав прес-конференцію |
Він наголосив, що ті зміни, які були внесені до регламенту ВР, були викликані бажанням в певний момент «трошки підправити Конституцію». Він наголосив, що під час ухвалення відповідних змін до регламенту не було озвучено жодного правового підґрунтя, а лише були емоційні та політичні заяви. «Намагалися зіграти на цьому, щоб хтось не дай Бог не чіпав деякі угоди і не вніс законопроект про денонсацію міжнародних договорів», - сказав А.Стрижак, додавши, що мова, в першу чергу, йде про так звані харківські угоди.
Суддя КС нагадав, що Конституція чітко відносить народних депутатів до категорій осіб, які мають право пропонувати законопроекти, і тому, якщо хтось хоче позбавити їх такого права, то треба вносити зміни в саму Конституцію.
«Тому Конституційний Суд і не міг нічого іншого зробити, як визнати цей закон неконституційним», - сказав суддя КС.
Відповідаючи на запитання, чи варто очікувати після такого рішення КС законопроектів щодо денонсації харківських угод, А.Стрижак нагадав, що рішення все одно має приймати Верховна Рада мінімум 226 голосами і тому нічого не залежить особливо від ініціаторів законопроектів.
Як повідомляв УНІАН, сьогодні, 31 травня, Конституційний Суд оприлюднив рішення за конституційним поданням 47 народних депутатів, в якому визнав неконституційним позбавлення Верховної Ради права вносити законопроекти щодо денонсації міжнародних угод.
11 січня поточного року Верховна Рада внесла зміни до Регламенту ВР, за якими народні депутати не мають права вносити на розгляд парламенту законопроекти про денонсацію міжнародних договорів. Передбачалося, що це право повинні мати лише Президент і Кабінет міністрів.
КС вказав, що, відповідно до статті 93 Конституції, право законодавчої ініціативи мають Президент, народні депутати, Кабінет міністрів і Національний банк.
«Конституція України не містить положень, які виключали б можливість народних депутатів України вносити на розгляд Верховної Ради законопроекти про ратифікацію та денонсацію міжнародних договорів», - йдеться у мотивувальній частині рішення суду.
Саме тому КС визнав неконституційною ч. 1 ст. 202 Регламенту ВР у редакції Закону «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України» від 11 січня 2012 року. Це положення втрачає чинність. Рішення КС є остаточним і не може бути оскаржене.
