Про це йдеться у переданому УНІАН коментарі В.Мельничука.
На його думку, прийнятий учора Верховною Радою закон про створення земельного банку та ініціатива прем’єр-міністра України Миколи Азарова про відкриття в Україні китайських шкіл не є збігом.
«Влада активно готується до великих китайських інвестицій, які для України в перспективі можуть мати непрості наслідки», – вважає В.Мельничук.
«Не секрет, що Китай особливо зацікавлений в напрямку сільського господарства. Інтерес Китаю до нашого сільського господарства зумовлений зацікавленістю у стабільних поставках харчових продуктів на китайський ринок, обсяг імпорту яких з України протягом останніх десяти років зростав величезним темпом – по 25% на рік», – зазначив експерт.
Він наголосив, що Китай також дуже зацікавлений у придбанні української землі. За словами Мельничука, на думку експертів, китайська влада хоче купувати українську землю у великих агрохолдингів, які мають у банку землі не менш як 200 тис. гектарів.
Експерт зауважив, що китайська економічна експансія має дві складові – торговельну та кредитно-інвестиційну. Торговельна позначена швидким зростанням експорту товарів з Китаю та формуванням величезного позитивного сальдо в торгівлі з Україною.
«Скажімо, якщо до 2000-го року експорт з України був у п’ять разів більший, ніж з Китаю в Україну, то сьогодні ситуація зовсім інша. Експорт Китаю в Україну утричі більший, ніж з України в Китай. До того ж, 76% нашого експорту – руда. Ми стаємо сировинним придатком та ринком збуту промпродукції для Китаю», – наголосив він.
В.Мельничук нагадав, що у 2005-2011 роках в Україні було продано китайських товарів на загальну суму 28 млрд дол. (і це без контрабанди), водночас українські підприємства експортували в КНР товарів лише на 7 млрд дол.
«Тож баланс на користь Китаю – майже 20 млрд доларів. А це значить, що Україні десь потрібно було знайти цих 20 млрд валютних ресурсів. А де їх брати? І тут «на допомогу» приходить інша китайська складова – кредити та інвестиції. Китай активно пропонує свої кредити та інвестиції, але їхня відмінність від західних інвестицій чи кредитів у тому, що, по-перше, вони є державними, тобто від імені Китайської держави, а по-друге – надаються виключно під гарантії тієї держави, якій надається кредит», – наголосив експерт.
Він нагадав, що нинішня українська влада вже зробила перші кроки, які будуть гарантіями Китаю для інвестицій у сільське господарство.
«28 червня цього року Міністерство аграрної політики та Експортно-імпортний банк Китаю підписали меморандум про співпрацю, який дає можливість Україні залучити 3 млрд доларів на реалізацію проектів в агросекторі. А 13 липня 2012 Мінпаливенерго та Держбанк розвитку Китаю підписали протокол на залучення кредиту з боку України на суму 3,5 млрд доларів», – сказав експерт.
На його переконання, китайська логіка інвестування призводить до «завоювання» території не лише в економічному, а й в демографічному сенсі, тому що Китай часто вимагає, аби персонал, задіяний в їхніх проектах, завозився саме з КНР.
«До того ж, експансія китайського капіталу, як свідчить практика пострадянських країн та країн Африки, часто сприяє консервації наявних там корупційних схем. І тому китайські інвестиції можуть бути корисними Україні лише у випадку, якщо умови їх залучення будуть жорстко відповідати національним інтересам української, а не іншої держави», – вважає В.Мельничук.
