Про це вони пишуть у своїх окремих думках з приводу рішення КС за поданням 48 народних депутатів про офіційне тлумачення ряду положень Конституції та закону про місцеві вибори, текст яких розміщено на сайті Інтернет-видання “Главком”.
Суддя КС Петро Стецюк у своїй окремій думці зазначив, що Конституційний суд не мав права навіть відкривати провадження щодо місцевих виборів. Адже, на його переконання, автори подання не навели для цього достатніх підстав.
«Ні правового обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні Конституції України та законів України, ні чіткого визначення предмета тлумачення конституційне подання не містить. Автори клопотання акцентували на неоднозначному розумінні «підстав призначення та проведення чергових місцевих виборів «…» політичними силами, представленими у Верховній Раді України сьомого скликання» (стор.7 конституційного подання), що таким правовим обґрунтуванням, очевидно, вважатися не може. Отже, підстав для відкриття конституційного провадження у цій справі не було», - пише Стецюк.
При цьому він вказує, що цю думку підтримали більшість науковців, до яких КС звертається щодо кожної справи Суду.
Суддя висловлює думку, що КС застосовує у своїх рішеннях подвійні стандарти: певні подання з адекватною аргументацією відхиляються, а без аргументації з незрозумілих причин беруться до розгляду. Як приклад він наводить відмову КС розглянути конституційність положень скандального мовного закону.
«У той же час аналіз діяльності Конституційного суду України за останні роки свідчить про випадки безпідставної, як на наш погляд, відмови у відкритті конституційних проваджень у цілій низці інших справ. Так, зокрема, Конституційний суд України відмовив у відкритті конституційних проваджень за всіма без винятку конституційними зверненнями та конституційними поданнями щодо офіційного тлумачення чи перевірки на предмет конституційності положень Закону України «Про засади державної мовної політики», - вказав Стецюк.
Неправильним він вважає і рішення щодо подання, про яке він й склав окрему думку. «Граничною (верхньою) межею строку повноважень місцевих рад та сільського, селищного, міського голови є п’ять років, і ніхто, крім самого конституцієдавця, змінити цю норму не може», - наполягає Стецюк, що більше конституційного 5-річного строку виборний орган працювати не може. Тому в рішенні КС мало бути чітко записано, що «усі чергові вибори депутатів… сільських, селищних, міських, районних, обласних рад та сільських, селищних, міських голів, обраних на чергових або позачергових виборах, відбуваються … в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень, - але, - крім рад та голів, конституційний строк повноважень яких закінчився».
Підсумовуючи свою думку, він вказує, що робота Київради більше 5 років буде антиконституційною. «Продовження строку повноважень місцевих рад та сільських, селищних, міських голів понад конституційно встановлену граничну (верхню) межу інакше‚ ніж шляхом внесення змін до Основного Закону держави, буде прямим порушенням останнього», - резюмував Стецюк.
На тему: Депутатам «простроченої» Київради вистелили дорогу квітами (відео)
Видання розмістило ще одну окрему думку судді КС Юрія Бауліна. В ній Баулін неодноразово вказує, що згідно 141 статті Конституції України, строк повноважень місцевих рад та голів становить не більше 5 років. Далі він наводить 14 статтю закону про місцеві вибори, де чітко записано, що чергові вибори місцевих органів влади проводяться у зв’язку з закінченням визначеного Конституцією строку.
В лютому 2011 року Верховна Рада змінила Конституцію і встановила, що наступні чергові вибори місцевих органів влади пройдуть в останню неділю жовтня 5 року повноважень. КС сказав, що всі ради мають обиратися саме тоді. Але Баулін наполягає, що в своєму рішенні КС мав «розділити мухи з котлетами» й окремо висловитись про позачергові вибори, що пройшли до 2011 року й строк повноважень яких закінчиться ще до жовтня 2015-го. Тобто, чергові вибори мали поділитися на два типи.
«На мій погляд, у рішенні Конституційний суд України мав би диференційовано підійти до вирішення питання щодо строків проведення наступних чергових виборів:
– депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, обраних на позачергових виборах після набрання чинності Законом № 2952;
– депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, обраних на позачергових виборах до набрання чинності Законом № 2952», - вважає Баулін.
Без такого розділення, на його думку, буде перевищення встановлених Конституцією строків повноважень органів місцевого самоврядування.
«Конституційний суд України, зазначивши, що принцип періодичності проведення виборів, закріплений у Конституції України, є однією із складових їх демократичності, надав перевагу принципу одночасності проведення на території України чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», - розкритикував він КС, вказавши, що Суд проігнорував основоположний для держави принцип періодичності виборів.
На думку Бауліна, Конституційний суд мав зобов’язати Верховну Раду окремим законом вирішити питання проведення чергових виборів місцевих органів влади, які були обрані на позачергових виборах.
Як повідомляв УНІАН, 30 травня КС України оприлюднив рішення, за яким вибори до місцевих рад, а також сільських, селищних і міських голів, обраних на позачергових виборах, відбудуться одночасно на всій території України в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень рад чи голів, обраних на чергових виборах 31 жовтня 2010 року.
Подання 48 народних депутатів про офіційне тлумачення ряду положень Конституції та закону про місцеві вибори, зокрема - про місцеві вибори в Києві, надійшло до Конституційного суду в березні цього року. Ініціатором звернення виступила Партія регіонів, яка відмовлялася голосувати у Верховній Раді за призначення виборів у столиці на червень 2013 року до висновків КС.
25 травня 2008 року у Києві відбулись позачергові вибори мера та депутатів міської ради. Київським міським головою став тодішній мер Леонід Черновецький.
Черновецький достроково склав свої повноваження ще 1 червня 2012 року. Його обов'язки виконує секретар Київради Галина Герега.
Лідери опозиції неодноразово заявляли, що блокуватимуть роботу Київради після 2 червня, оскільки цього дня, на їхню думку, завершується 5-річний термін повноважень міської ради.
