Стаття була опублікована в британській газеті The Times.
Коли востаннє представники країн-членів НАТО зустрічалися у Великобританії в 1990 р., це був кінець холодної війни. Тоді як Маргарет Тетчер і президент Джордж Буш-старший пообіцяли продовжувати триматися разом, багато хто міг подумати, що нова епоха миру і процвітання повинна була зробити цей великий альянс, який забезпечує безпеку, менш актуальним. Але сьогодні НАТО відіграє важливішу роль для нашого майбутнього, ніж будь-коли.
Ми зустрічаємося в момент, коли світ стикається з багатьма небезпечними викликами, які тільки зростають. На сході Росія «порвала звід правил» незаконною, самопроголошеною анексією Криму і наявністю своїх військ на українській землі, що загрожує суверенній національній державі. На півдні існує дуга нестабільності від Північної Африки і Сахеля до Близького Сходу. Розвиток технологій і глобалізація, крім всіх переваг і можливостей, які вони пропонують, віддали владу, що раніше призначалася тільки державам, в руки окремих особистостей, збільшуючи потенціал терористів завдавати шкоди. Надзвичайно підлі вбивства двох американських журналістів бойовиками Ісламської держави Іраку і Леванту є лише останніми свідченнями жорстокого і згубного екстремізму, який вбиває без розбору і несе в собі загрозу поширення тероризму за кордоном.
Є люди, які кажуть, що ми не повинні втручатися у боротьбу з цими загрозами. Є й ті, хто сумніваються, що НАТО здатне адаптуватися до зустрічі з викликами, які перед нами стоять. Дуже важливо з нашої сторони відкрито заперечити тим, хто так вважає.
По-перше, ті, хто хотів би, щоб ми дотримувалися принципу ізоляціонізму, неправильно розуміють природу безпеки в XXI столітті. Події в інших частинах світу, зокрема в Іраку і Сирії, становлять загрозу для безпеки в наших країнах.
НАТО - це не просто союз друзів, які приходять на допомогу один одному в разі потреби. Цей альянс ґрунтується також на національних інтересах. Чи буде то безконтрольна агресія в регіоні або перспектива того, що іноземні бойовики можуть повернутися з Іраку і Сирії і представляти загрозу для наших країн, - проблеми, з якими ми стикаємося сьогодні, загрожують безпеці громадян Великобританії і США, а також інших держав. Наші країни завжди вважали, що ми живемо більш успішно і безпечно, коли світ більше благополучний і безпечний. Тому перед нами стоїть серйозне завдання - забезпечити всі умови для того, щоб наші діти росли в світі, де не викрадають школярок, жінок не ґвалтують під час конфліктів, а родини не вбивають за віру або політичні переконання. Ось чому ми ліквідували ключових членів «Аль-Каїди» і підтримали афганський народ. Ось чому ми не відступимо від нашого рішучого наміру протистояти ІДІЛ. Якщо терористи думають, що ми ослабнемо перед обличчям загроз їх, вони сильно помиляються. Такі країни, як Британія і Америка, не дозволять варварам-вбивцям себе залякати. Ми просто будемо захищати наші цінності, не в останню чергу тому, що світ, де більше свободи, - один з фундаментальних елементів нашого способу забезпечити безпеку наших народів.
По-друге, ми вважаємо, що НАТО здатне адаптуватися, щоб відповісти на нові виклики. Цілком ясно, які зміни нам потрібні. В момент, коли Росія намагається під дулом пістолета змусити суверенну державу відмовитися від її права на демократію, ми повинні підтримати право України приймати рішення про її власне демократичне майбутнє, а також продовжити докладати зусилля зі збільшення можливостей України. Ми повинні використовувати наші збройні сили, щоб гарантувати постійну присутність у Східній Європі, чітко дати зрозуміти Росії, що ми завжди будемо виконувати наші зобов'язання щодо колективної оборони, передбачені Статтею 5.
Ми також повинні підкріпити ці цілі створенням багатонаціональних сил швидкого реагування, які можуть бути розгорнуті в будь-якій точці планети у найкоротший термін. Все це вимагає додаткових інвестицій від країн-членів НАТО в забезпечення необхідних можливостей.
Тільки 4 держави-члена НАТО, в тому числі Британія і Америка, виконують план, виділяючи 2 % ВВП на оборону, а інші держави повинні негайно активізувати свої зусилля для досягнення цієї мети. Це стане потужним сигналом для тих, хто загрожує нам, і дасть зрозуміти, що наша колективна рішучість сильна, як ніколи. Хоча дуже важливо дати рішучу відповідь, забезпечивши безпеку, ми не можемо покладатися тільки на нашу військову силу. Ми повинні використовувати всі ресурси, наявні в нашому розпорядженні: військові, економічні та політичні.
Терористи розкошують на ґрунті політичної нестабільності. Тому ми повинні інвестувати в побудову вільних і відкритих товариств, у тому числі у створення уряду Іраку, який по-справжньому буде представляти інтереси всіх меншин, об'єднуючи іракців - сунітів, шиїтів, курдів, християн та інших. Коли загрози нашій безпеці все більше виходять ззовні кордонів НАТО, ми повинні побудувати ще більше партнерських відносин з тими, хто поділяє наші цінності і хоче, щоб світ був толерантним і мирним. В тому числі ми повинні підтримувати наших партнерів, які воюють з ІДІЛ на місцях, як ми це вже робимо, збільшуючи підтримку курдських і іракських сил, що забезпечують безпеку. І ми повинні використовувати наш досвід для навчання і консультування сил в інших місцях, чи то у Грузії, чи на Близькому Сході, збільшуючи їх можливості і допомагаючи їм впоратися з погрозами місцевого масштабу.
Слід також співпрацювати з міжнародними організаціями, такими як ОБСЄ, щоб забезпечити дотримання демократичних норм, і саме тому вони були запрошені на наш саміт. І ми повинні визнати, що можемо і повинні використовувати всі важелі, у тому числі поза альянсу, такі як економічний тиск, який зараз чиниться на економіку Росії.
Коли ми діємо спільно, ми сильніші, чи буде то опір Росії чи протистояння ІДІЛ. Таким чином, сьогодні в Ньюпорті ми повинні разом повернути ту рішучість, яка надихнула батьків-засновників НАТО. Оскільки на саміті представлено понад 60 країн, ми можемо додати цей благородний альянс трансатлантичних держав у більш ефективну мережу безпеки, що сприяє зміцненню стабільності у всьому світі. Британія та США будуть і далі продовжувати керувати альянсом не тільки тому, що вони мають на це моральне право, але також і тому, що тільки з допомогою підтримання миру, демократії і дотримання прав людини у всьому світі, ми можемо забезпечити безпеку для британських і американських сімей.
