Обурення, яке викликав захист кандидатської дисертації таким одіозним діячем як Ілля Кива, навіює сумні думки. Так, так. Навіть не сам захист (хоча, і він теж), а реакція суспільства на цю подію.
Кива – помітний лакмус, але тільки на вказаному відрізку історії. Чого варта хоча б історія про довідку з психлікарні
Це схоже на те, як в Україні зо три десятки років процвітає корупція, але "помітили" її зовсім недавно. А після появи в країні антикорупційних правоохоронних органів і зовсім ввижається, що корупції стало більше в рази. Насправді ж її не стало "настільки" більше. Просто вона стала помітнішою. Стала видимою. Звідси й це відчуття.
Так і з доктором філософії Кивою.
Кількість кандидатів наук в країні, напевно, вже перевалила за сто тисяч. Але як саме дехто з них отримав науковий ступінь (що не зробило їх розумнішими) "раптом" оприявнилось тільки зараз? Не смішіть.
Кива – помітний лакмус, але тільки на вказаному відрізку історії. Чого варта хоча б історія про довідку з психлікарні. Ще до запаморочливої кар'єри в правоохоронних органах, що трапилася з Іллею Кивою після Революції Гідності, у 2011 році він став фігурантом кримінальної справи. Звинувачували його в отриманні хабара в особливо великому розмірі. Але суд тягнувся близько двох років, а Ілля Володимирович, хоча і зізнався у скоєнні злочину, послався на пом'якшувальні обставини: мовляв, перебував у Полтавській обласній психлікарні з діагнозом черепно-мозкової травми з психопатизацією особистості. Як наслідок – інвалідність другої групи та поганий стан здоров'я. В результаті, замість реального терміну відбувся штрафом... а у 2016 році, на посаді начальника Департаменту протидії наркозлочинності Нацполіції України, Кива змушений був продемонструвати інший документ, що підтверджує вже відсутність у нього психічних розладів…
До слова, зовсім недавно одним з найяскравіших прикладів запаморочливої кар'єри "з бруду – в князі" можна було, наприклад, назвати відомого Віктора Януковича.
Разом з тим, в країні все ж чимало кандидатів наук, які отримали свій науковий ступінь чесно. Хочеться вірити, що їх все ще більшість
Його біографічні дані – про відрахування з Єнакіївського гірничого технікуму за участь у скоєнні злочину, про отримання диплому магістра міжнародного права в Академії зовнішньої торгівлі (водночас ті, хто закінчував цей ВУЗ того ж року, що і Янукович, навіть не знали такого студента), про членство в Каліфорнійській академії науки, освіти, індустрії та мистецтв, якої насправді не існує – анітрохи не завадили частині українців підтримувати такого персонажа в його політичній боротьбі. Ну, гаразд, це можна списати на те, що біографій політиків ніхто не читає. Але відома помилка Януковича в Анкеті кандидата на пост президента – "проффесор" - стала не просто надбанням громадськості, а його неофіційною кличкою!
Це, нагадаю, відбувалося ще під час Помаранчевої революції. І розуміння того, що отримати незаслужене звання або липову кваліфікацію шляхом шахрайства, підкупу або використання службового становища, анітрохи не завадило українцям через кілька років вибрати цього "видатного" діяча сучасної науки главою держави. Ймовірно, як "свого". Тому що суспільству завжди приємніше бачити "біля керма" таких ось "хлопців з народу", як доктор економічних наук Янукович. Або – не дай Боже, звичайно – доктор філософії Кива.
Разом з тим, в країні все ж чимало кандидатів наук, які отримали свій науковий ступінь чесно. Хочеться вірити, що їх все ще більшість.
І також хочеться вірити, що скандал з дисертацією народного депутата від ОПЗЖ змусить суспільство не тільки пообурюватися день-два, а уважно стежити, яким буде остаточне рішення Міносвіти щодо Киви. Зрештою, прецеденти скасування рішення наукової ради (навіть щодо відомих особистостей, наприклад, брата екс-президента Віктора Ющенка – Петра) в Україні були. Для цього у відомства є чотири місяці. А ще було б непогано, нарешті, почати змінювати звичну практику здобуття вищої освіти на "престижних спеціальностях" для галочки, а наукових ступенів заради диплома. Інакше дуже скоро в Україні залишаться тільки "проффесори".
Тетяна Урбанська
