Зовсім скоро відбудеться розмова президентів США Джо Байдена і Росії Володимира Путіна, результатів якого чекають і в Україні.  Але не варто очікувати жорстких заяв і тиску на Володимира Путіна, швидше, станеться навпаки.

Нагадаю, що перед попередньою зустріччю з Путіним у Женеві Байден приїжджав на саміт НАТО, консолідував позиції для того, щоб виступити єдиним фронтом з європейськими партнерами. Зараз - провів з ними консультації (і навіть з українською стороною Блінкен проводив бесіду), зокрема, по НАТО. Це нормальна, природна політика серед союзників.

Умиротворення агресора завжди призводить лише до збільшення його апетитів

Але варто звернути увагу, що за результатами попередньої зустрічі в Женеві від Байдена прозвучали тези про перезавантаження відносин, пошук компромісів з Кремлем. А Меркель і Макрон дружно заявили, що Путіна потрібно запрошувати на саміти ЄС. Тобто, і зараз, з великою часткою ймовірності, йтиметься про компроміси, в тому числі, на жаль, за рахунок українських національних інтересів.

А умиротворення агресора завжди призводить лише до збільшення його апетитів.

Якщо апетити Кремля не будуть задоволені, Путін буде підвищувати ставки

Перед попередньою зустріччю з Путіним адміністрація Байдена погрожувала ввести санкції, що могло заблокувати завершення Північного потоку-2, але цього не послідувало. Північний потік-2 був добудований. І що ми побачили? Міграційна криза. Такою була відповідь Росії нашим європейським партнерам, які кажуть, що потрібно Путіна кликати на саміти. Поступки він дійсно сприймає як слабкість.

Тому зараз, якщо апетити Кремля не будуть задоволені, Путін буде підвищувати ставки. Цілком допустимо, що ми, по-перше, побачимо загострення на лінії зіткнення. Крім того, якщо послухати ручного пса Путіна Олександра Лукашенка, вже скоро біля наших кордонів будуть проходити спільні білорусько-російські навчання. Тобто, брязкати зброєю вони мають намір знову.

По-друге, ми побачимо нову хвилю міграційної кризи, яка ще не завершена. Він може перейти на новий рівень. Не дарма вустами Лукашенка були озвучені плани про можливі зіткнення на українсько-білоруському кордоні, оскільки, нібито, зброю з Донбасу передають біженцям.

Ці два фактори нестабільності Путін створює на кордонах з Європою. А що стосується США, то варто очікувати нової хвилі кібератак. Ця тема, до речі, була однією з важливих на попередніх, літніх переговорах Байдена і Путіна. Байден навіть передавав список об'єктів критичної інфраструктури США, проти яких Росія не повинна використовувати кібератаки. Якби Рейган почув, як США просять Росію не нападати на їх критичну інфраструктуру, то перекинувся б у труні. Але що сталося? Вже восени були нападки на нафтопроводи США і в цьому звинувачувалася Росія…

Керівництво України вже зрозуміло, що ніхто не прийде нам на допомогу, якщо повномасштабна війна почнеться

Чи піде Кремль на якісь поступки у відповідь на пропозицію Байдена, як мінімум, стати нейтральним у протистоянні США і Китаю? Путін вже відповів - військове співробітництво РФ і Китаю було посилено, були підписані відповідні договори. Тому всі спроби перезавантажити відносини з Росією закінчаться тим же, що і при Обамі. На жаль, Байден поки цього ще не зрозумів і продовжує наступати на граблі свого попередника.

А що ж Україна? Безумовно, неприємно, коли домовляються за твоєю спиною. Але такі спроби були зроблені неодноразово, в тому числі влітку в Женеві. Тому варто пам'ятати: якщо ваш союзник умовляє вас піти на компроміс, значить він вже про все домовився з вашими противниками.

Керівництво України вже зрозуміло, що ніхто не прийде нам на допомогу, якщо повномасштабна війна почнеться. Ми можемо сподіватися тільки на себе. Звичайно, чим більше ви залежні від зовнішніх гравців, тим складніше відстоювати свої інтереси. Але ми цим займаємося вісім років. Поки більш-менш успішно.

Максим Ялі, кандидат політичних наук, професор кафедри міжнародних відносин, інформації та регіональних студій у Національному авіаційному університеті