Падіння гігантського астероїда Чикшулуб призвело до краху майже всіх екосистем Землі, проте окрема група черепах зуміла обійти еволюційну пастку. Про це розповідається у науковому дослідженні Biology Letters.
Як зазначає Серджоша Еверс із Баварських державних зібрань природничої історії (SNSB), ключ до порятунку тварин був зашифрований у формі черепів та щелеп.
Виявилося, вижити змогли черепахи з широкими жувальними поверхнями та тупими краями щелеп. Такі анатомічні особливості свідчать про дурофагію – здатність рептилій розгризати тверду здобич, як-от панцири
"Ми спостерігаємо екологічний фільтр. Спеціалізація на їжі з твердою оболонкою дала цим видам черепах еволюційну перевагу", – заявив Еверс.
Близько 90% черепах, що дробили мушлі, подолали межу вимирання, тоді як серед видів без такої здатності вижили лише 63%.
На думку дослідників, це означає, що "дробильники" мали у 4.2–6.5 раза кращі шанси на виживання. Це пояснюється тим, що після удару сажа заблокувала сонячне світло, зупинивши фотосинтез на роки. Рослини загинули першими, а за ними – тварини, що ними харчувалися.
"Травоїдним було важко вижити в ядерну зиму після удару, що вплинуло на весь харчовий ланцюг, включаючи хижаків", – наголосив науковець.
Тож равлики, двостулкові молюски та інші придонні мешканці виявилися набагато стійкішими до суворих умов. Прісноводні середовища стали "подушкою безпеки", оскільки водні лінії могли продовжувати харчуватися детритом – мертвими органічними залишками на дні річок та ставків. А ось, наприклад, сухопутні черепахи постраждали значно сильніше.
Цікаво, що здатність дробити мушлі не була унікальною рисою однієї щасливої гілки – вона виникала в історії черепах щонайменше 27 разів незалежно одна від одної. Проте, як зазначається у дослідженні, переходи до такого типу харчування траплялися рідше, ніж його втрата, що робило цих спеціалістів доволі рідкісними до моменту катастрофи.
Наразі вчені наголошують, що в літописі скам’янілостей все ще бракує критично важливих знахідок черепів за останній мільйон років Крейдового періоду.
Давні рептилії
Раніше УНІАН писав, що вчені знаходять давні сліди життя, і цього разу йдеться про відкриття у Португалії, де виявили найдавніші яйця крокодилів віком близько 152 мільйонів років. Ці знахідки датуються пізнім юрським періодом і значно розширюють уявлення про еволюцію крокодилів, відсуваючи відомий "літопис" їхніх яєць приблизно на 40 мільйонів років у минуле.
Яйця знайшли поруч із гніздами динозаврів, і вони добре збереглися, що дозволило дослідникам детальніше вивчити їхню структуру та походження.
