12 вересня 1940 року 18-річний підмайстер-механік Марсель Равідат пішов зі своїм собакою Роботом у нору біля поваленого дерева, що знаходиться за межами Монтіньяка на південному заході Франції. Вже за чотири дні він повернувся на це місце з трьома друзями, Жаком Марсалем, Жоржем Агнелем і Сімоном Коенкасом. Вони разом розширили отвір та увійшли в систему печер, стіни яких було вкрито малюнками турів, оленів, коней, козлів та котів. Про це пише Daily Galaxy.
"Хлопці відкрили Ласко. Згідно з архівом Міністерства культури Франції, Равідат спочатку спробував дослідити отвір самостійно, але не мав необхідних інструментів. Коли він повернувся з іншими, він зісковзнувся по невеликому вертикальному шахтному стволу, приземлився на конус з каміння і скотився на дно", - розповіли у матеріалі.
Вони пройшли по галереї довжиною близько 30 метрів та побачили перші малюнки в тому, що зараз називають Осьова галерея. Чоловіки дослідили кожну частину печери, перш ніж зупинитися біля чорної діри, яка вела вниз. На наступний день вони повернулися з мотузкою. Равідат спустився на вісім метрів та виявив зображення, на якому чоловік бореться з бізоном.
"18 вересня хлопці повідомили про це свого вчителя Леона Лаваля. Лаваль відвідав печеру і визнав зображення доісторичними. Анрі Брей, провідний французький археолог, який під час війни знайшов притулок у цьому регіоні, оглянув печеру через два дні і підтвердив її значення", - підкреслили у виданні.
Зазначається, що у печері знаходиться близько 2000 зображень та 6000 фігур, які намальовані або вигравіювані у девʼяти секціях, включаючи Зал биків, Неф і Шахту. Деякі зображення перевищують майже 2 метри у довжину та зображують тварин у динамічному русі.
"Дослідники відносять цю роботу до мадленської культури і датують її між 17 000 і 19 000 роками до наших днів. Художники використовували червону охру, гематит, вугілля та оксид марганцю. Існують докази того, що вони будували риштування, щоб дістатися до стелі, і працювали при світлі багаття або масляних ламп", - зауважили у Daily Galaxy.
Відомо, що впродовж 17 тисяч років печера була закритою. Проте вже за 20 років після її відкриття її повністю знищили люди, які приходили її оглянути.
Як це сталося?
Ласко відкрили для відвідувачів у 1948 році після реконструкції, яка затягнулася через Другу світову війну. Печеру щодня відвідувало 1200 осіб. Кожна людина вносила вуглекислий газ, водяну пару та коливання температури в середовище, яке було стабільним з часів останнього льодовикового періоду. Тому вплив світла від ламп спричинив постійне погіршення якості пігментів.
"До 1963 року на стінах з'явилися зелені водорості. Французький уряд закрив печеру. Закриття не поклало край пошкодженням. У 2001 році робітники, які виконували технічне обслуговування системи кондиціонування, ненавмисно занесли грибок Fusarium. Згідно з доповіддю ABC Science за 2003 рік, грибок поширився на стіни, підлогу та стелю, хоча на момент складання доповіді він ще не вплинув на твори мистецтва. Фахівці застосували фунгіциди, а пізніше - полімексин, антибіотик, який використовується для придушення пов'язаних бактерій. Біологічний баланс залишається нестабільним", - пояснили у матеріалі.
Наразі оригінальна печера назавжди закрита для відвідувачів. Доступ до неї мають лише співробітники служби охорони та окремі дослідники.
"Французька влада майже відразу почала розробляти альтернативні варіанти. У 1983 році, через чотири роки після того, як Ласко було оголошено об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, часткова репліка, що включала Великий зал биків і Розписану галерею, була виставлена в Гран-Пале в Парижі, а потім перевезена до споруди поблизу оригінального місця. Ласко II, як його стали називати, було створено з використанням тих самих технік і природних матеріалів, що й оригінальні малюнки", - розповіли у Daily Galaxy.
Чому на стінах були саме такі малюнки?
Деякі вчені припускають, що малюнки виконували функцію мисливської магії: зображуючи тварин, художник вірив, що вони надають йому силу над здобиччю, яку він шукає.
Інші вважають, що зображення служили територіальними маркерами або оповідними зображеннями доісторичного життя.
Інші цікаві знахідки
Раніше вчені виявили рештки 9-метрового крокодила, який пожирав динозаврів. Зазначається, що цей крокодил був домінуючим хижаком у своєму середовищі, який міг полювати на великих динозаврів, таких як Аппалачіозавр.
Також повідомлялось, що у США є печери, які можуть приховувати таємниці інопланетного життя. У печері є настільки велика зала, що в ній можна розмістити чотири квартали Нью-Йорка і ще залишиться місце.
