Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA, який проходив з 24 квітня по 3 травня, вперше виніс проблему піратства в поле ключових тем. Меседжем фестивалю став заклик: «Не піратьте, а донатьте!». Цей слоган відображає ролик, який спеціально до події створив аніматор та режисер Микита Лиськов (автор анімаційної картини “Кохання”, яка отримала низку нагород на міжнародних фестивалях). В ньому на крадія контенту, який щойно звершив злочин, немов миттєва відплата, падає велика гиря у вигляді 6 років в’язниці (згідно Статті 176 Кримінального кодексу України) та постає логічне питання: “Навіщо тобі ці проблеми? Вже і так є COVID-19 та кліматична криза”.
Docudays UA став першим українським кінофестивалем, який пройшов в онлайн-форматі у зв'язку з пандемією COVID-19. Всі кінопокази події були безкоштовними: таку ініціативу одноголосно підтримали автори фільмів. За можливості, глядачі могли сплатити за перегляд довільну суму чи зробити благодійний внесок. Оскільки такий формат підвищує ризики появи піратства, організатори фестивалю сфокусувались на поширенні інформації про його шкодочинність та впровадили технології для підвищення безпеки.
Ніка Попова, smm-менеджер Docudays UA, розповіла, що в перші дні фестивалю від глядачів надійшло багато повідомлень і коментарів, у яких вони висловлювали розчарування чи обурення через те, що фільми доступні лише на території Україні і навіть через VPN їх не подивитись. Але після детального пояснення, що для збереження цифрової безпеки потрібно обмежити території перегляду, майже всі поставились з розумінням до цих рішень й побажали успіху проекту. Багато людей висловили бажання заплатити за онлайн-перегляд – особливо, фільмів національного конкурсу.
“Дуже важлива розгорнута комунікація: не просто інформувати, що ми робимо те і те, але розповідати, з яких причин. Щоб люди бачили ширшу картину, розуміли процеси, які передують виходу контенту в онлайні, і ставились до цього більш усвідомлено. Приємно, що у соцмережах, особливо в інстаграмі, глядачі розповідають про фестиваль, підтримують його, і навіть закликають друзів донейтити”.
Читайте такожДослідження: більше третини українців готові платити за легальний контент в інтернеті
Дар’я Аверченко, директор Комунікаційного департаменту, член Відбіркової ради Docudays UA, висловила думку, що в Україні ще треба докласти добрячих зусиль задля освіти глядачів, адже вони не розуміють, чому не можна просто подивитися фільм на торентах, якщо він там є. У пересічного глядача немає уявлення, що таке процес зйомки фільму, скільки він забирає ресурсів, зокрема, фінансів, і як влаштовано процес повернення витрачених на зйомки грошей. Якщо гроші не повертатимуться з дистрибуції фільму, то режисер і продюсер муситимуть змінити професію, щоб заробити на життя.
«Гадаю, що без ефективного законодавства і працюючої системи штрафів, цю проблему здолати практично неможливо. Що ми можемо зробити зі свого боку - провести освітню роботу. Для цього ми разом з аніматором Микитою Лиськовим створили ролик, а також на церемонії відкриття фестивалю виголосили наш новий слоган: “Не пірать — донать“. Чим підкреслили: ми надаємо наші фільми для безкоштовного перегляду, ми на боці глядача», — підсумувала Дар’я.
Конкретику про методи безпеки, що запроваджені на фестивалі, розкрив Євген Антюхін, директор IT-департаменту Docudays UA: “Для протидії піратству під час фестивалю ми використовували як превентивні заходи, так і дії постфактум. З одного боку, фільми можна було переглянути лише перебуваючи на території України. Стрічки були захищені DRM-технологією, яку, зокрема, використовує Netflix для захисту власного контенту. Користувачам з VPN ми заблокували плеєр з фільмом (оскільки маємо дозвіл на показ фільмів лише в Україні). З іншого, вже після фестивалю, компанія, яка займається захистом авторських прав, прослідкувала, аби фільми не потрапили на торрент-трекери та файлообмінники, а всі піратські версії були видалені”.
До речі, немало кінофестивалів світу перейшли в онлайн-формат у зв'язку з пандемією. Міжнародний кінофестиваль в Сан-Луїс-Обіспо, штат Каліфорнія, який пройшов в березні, успішно показав 60 фільмів для 14 тис. глядачів.
З 29 травня на YouTube триватиме 10-денний глобальний кінофестиваль We are one, який об'єднає в собі 20 фестивалів з усього світу.
Каннський фестиваль також проходитиме в онлайн-форматі в кінці червня. За планом 15 віртуальних кінотеатрів показуватимуть фільми на платформі, що заснована на технології Cinando, будуть запроваджені суворі заходи безпеки, включно з DRM, управління окремими водяними знаками і управління в реальному часі, а також моніторинг доступу до переглядів.
На Мюнхенському кінофестивалі, який відбуватиметься онлайн з 25 червня по 4 липня, відзначають, що на сьогодні най кращим методом для запобігання піратству є впровадження закритих просторів, де кожен знає, хто саме отримує доступ до фільмів. Наприклад, на таких платформах, як Festival Scope або Cinando.
“Важливо розуміти, що ми не намагаємось обмежити доступ глядачів до контенту, навпаки — всі фільми перебуватимуть у вільному доступі протягом двох тижнів. Ми робимо це для того, аби захистити авторське право режисерів як з України, так і з усього світу”, — каже Антюхін.
«Дійсно радує, що й в організаторів таких потужних фестивалів виникає ідея піднімати проблему піратства на широкий загал, адже ця проблема стосується всієї креативної галузі. Так, важливо як захищати контент від посягань крадіїв, так і пояснювати аудиторії причинно-наслідкові зв‘язки. Але варто пам‘ятати, що крадії контенту дуже гарно пристосовуються до змін ситуації, і якщо раніше спонукали до донатів лише творці, то зараз цим не гребують і нахабні пірати. Тож користувачам варто відчувати різницю і вміти розрізняти легальні й піратські майданчики», — зауважує директор Громадської спілки «Ініціатива Чисте небо» Катерина Федорова.
