Підпишіться на нас в Google
Команда науковців з Іспанії, Португалії та Великої Британії заявила, що європейський кролик насправді є не одним, а двома окремими видами, які розділилися майже два мільйони років тому, пише Euronews.
Понад сто років вважалося встановленим фактом, що на Піренейському півострові живе лише один вид кролика, який максимум ділиться на два регіональні варіанти. Автори дослідження стверджують, що насправді йдеться про два види з різною еволюційною історією: дві окремі генеалогічні лінії під однією назвою.
Тепер науковці розрізняють іберійського кролика (Oryctolagus algirus) та європейського кролика (Oryctolagus cuniculus).
За наявними даними, перший вид природно поширений у Португалії та на заході Іспанії, тоді як другий домінує у східній частині півострова і саме він став джерелом популяцій, завезених до Європи, Океанії та Америки, де нерідко поводиться як інвазивний вид.
Як зазначають дослідники, два види розділилися приблизно два мільйони років тому, коли опинилися ізольованими в різних прихистках під час льодовикових періодів – один у долині річки Ебро, інший у затоці Кадіс. Відтоді вони майже не схрещувалися між собою, попри те що на перший погляд виглядають дуже схожими.
Чим саме відрізняються два види
Відмінності стосуються не лише генетики. Іберійський кролик менший за розміром, має темніше хутро, дрібніше потомство та досягає статевої зрілості раніше, ніж європейський вид. За даними дослідників, види також різняться мікробіомом кишківника, складом м'яса та наборами паразитів, яких вони переносять.
Науковці наводять схожі приклади з минулого: тривалий час одним видом вважали жирафів, доки генетичний аналіз не показав, що насправді йдеться про чотири окремі види. Подібна історія сталася і з африканськими слонами, яких зрештою поділили на лісових і саванних.
Чому це відкриття важливе
Саме цей момент найбільше турбує дослідників. За наявними даними, популяції європейського кролика залишаються стабільними або навіть зростають на більшій частині ареалу – подекуди завдаючи шкоди сільському господарству. Натомість іберійський кролик переживає виражений занепад у Португалії та на південному заході Іспанії. На думку авторів, управління обома видами як одним цілим фактично приховувало масштаб цього занепаду.
Проблема не обмежується статистикою. Як зазначається у матеріалі, під час заходів із заселення дичиною зазвичай випускають саме європейських кроликів – вони чисельніші й плодючіші – на території, де раніше жив лише іберійський вид. Це може прискорювати витіснення іберійського кролика через конкуренцію та гібридизацію.
За даними дослідників, кролик є здобиччю для до 40 видів хижаків, серед яких іберійська рись та іспанський імперський орел, тому стан його популяції впливає на значну частину дикої природи Середземномор'я.
Офіційне визнання двох окремих видів, на думку авторів дослідження, дало б змогу розробити окремі програми моніторингу, плани відновлення популяції та мисливські регламенти для кожної з ліній – замість застосування єдиних критеріїв, розрахованих лише на один вид.
Кролики в Австралії
Раніше УНІАН писав, що у 1859 році Австралія випустила 13 кроликів для полювання – і це стало початком екологічної катастрофи. Завезені європейські кролики розмножилися настільки швидко, що вже за кілька десятиліть заполонили майже весь континент – природних ворогів у них там не було. Боротьба з навалою тривала понад століття: від бар'єрних парканів до вірусів-збудників хвороб, які мали скоротити популяцію. Втім, повністю впоратися з проблемою так і не вдалося – сьогодні Австралія й досі бореться з наслідками того рішення понад 160-річної давнини.
