Вінницький міський суд частково задовольнив клопотання прокуратури у справі Оксани Царевич і постановив, що вона має бути взята під особисте зобов'язання на два місяці з 11 березня.
Як передає кореспондент УНІАН, відповідне рішення щойно оголосив суддя Олександр Олійник після чотириденного судового процесу про обрання відносно Царевич запобіжного заходу.
Читайте такожЦаревич заявила, що клопотання про її арешт "суперечить здоровому глузду"
Суддя оголосив, що її обов'язками є прибувати на вимогу слідчих у будь-яке зазначене місце та згідно визначеного часу.
Також вона має бути забезпечена електронним засобом для того, щоб можна було відстежувати її місцезнаходження.
Вона також має обов'язково повідомляти про зміну місця свого проживання у разі невиконання покладених на неї обов'язків на неї буде накладено штраф та може бути застосовано більш жорсткий засіб.
Суддя також оголосив, що дане рішення може бути оскаржене протягом 5 днів.
В свою чергу захист Царевич повідомила, що має намір оскаржити рішення.
А представники прокуратури, яка вимагала застосувати в якості запобіжного заходу для Царевич арешт, поки не визначились чи оскаржуватимуть рішення суду.
Довідка УНІАН. 4 березня Верховна Рада України дала згоду на затримання й арешт трьох суддів Печерського районного суду Києва - Сергія Вовка, Віктора Кицюка й Оксани Царевич.
Царевич і Кицюк підозрюються в тому, що винесли свідомо неправосудні постанови у справах про адміністративне правопорушення щодо активістів Автомайдану і в інших справах. Таким чином, за даними прокуратури, вони незаконно притягнули до адміністративної відповідальності декількох осіб у січні минулого року.
Читайте такожСуддів Кицюк і Царевич також усунуто від посад
Ухвалено рішення, що клопотання слідчих столичної прокуратури про обрання запобіжного заходу Царевич і Кицюку розгляне Вінницький міський суд.
Прокурор Києва Сергій Юлдашев пояснив причину обрання запобіжного заходу для двох одіозних суддів за межами Києва суддівською «корпоративною етикою» в районних судах столиці. Він також відзначив, що генеральний прокурор має право визначити будь-який орган досудового розслідування, якщо для цього є підстави.
