Медійники знов спекулюють поняттями радіоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива
У зв’язку із поширенням хибної інформації, пов’язаної із будівництвом Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, прес-служба державного підприємства НАЕК "Енергоатом" інформує:
У медіа-просторі відбувається підміна поняття «сховище відпрацьованого (опроміненого) ядерного палива» «могильником радіоактивних відходів». Деякі ЗМІ, незважаючи на численні пояснення, які вже неодноразово надавав «Енергоатом», використовують неправильну термінологію, наполегливо говорячи про будівництво в Україні «радіоактивного звалища» замість «сховища відпрацьованого ядерного палива». Та про "захоронення радіоактивних відходів" замість "збереження відпрацьованого ядерного палива". Між тим, саме завдяки зведенню ЦСВЯП (збереженню відпрацьованого ядерного палива) в Україні не будуть захоронюватися радіоактивні відходи.
У чергове звертаємося до журналістів з проханням не вводити в оману громадськість України, підмінюючи поняття. Запевняємо, що "Енергоатом" був, є і залишатиметься відкритим для усіх бажаючих отримати достовірну інформацію у компетентних фахівців.
Довідково: Реалізуючи проект створення сховища для відпрацьованого ядерного палива з українських АЕС НАЕК «Енергоатом» має на меті вирішення наступних стратегічних завдань:
• забезпечення екологічної безпеки держави. Будівництво ЦСВЯП передбачає вирішення проблеми зберігання радіоактивних та високорадіоактивних відходів в Україні. Світові тенденції свідчать, що в наступні 10-30 років в промислову експлуатацію буде впроваджено технологію повторного повного використання відпрацьованого ядерного палива у реакторах нового покоління, яка вирішить проблему поводження з радіоактивними відходами;
• забезпечення енергетичної безпеки держави. Україна уникає впливу політичних чинників стосунків з Росією на галузь переробки українського відпрацьованого ядерного палива, оскільки ВЯП буде зберігатися в Україні, а не вивозитися в Росію, повертаючись до нас у вигляді радіоактивних відходів;
• економія коштів. За прогнозними розрахунками, загальні витрати «Енергоатому» на оплату послуг спецпідприємств Російської Федерації з переробки всього ВЯП Южно-Української, Хмельницької і Рівненської АЕС складуть майже $2 млрд. (у цінах 2005 року). Водночас витрати на створення і експлуатацію протягом 100 років власного сховища складуть близько $ 520 мільйонів (у цінах 2005 року);
• резервування цінних енергетичних матеріалів для наступних поколінь. Враховуючи, що у складі ВЯП міститься до 97% ядерних матеріалів, які можуть бути ефективно використані в реакторах наступного покоління (швидкі реактори) або в реакторах та системах з підвищеними розмножувальними властивостями (реактори на важкій воді), Україна разом з більшістю країн світу дотримується тактики «відкладеного рішення». Відкладене рішення щодо вибору між подальшою переробкою або прямим захороненням ВЯП (як радіоактивних відходів) має бути прийнятим протягом терміну його проміжного зберігання. Обмеженість світових покладів урану, зростання цін на уранову сировину на світовому ринку, розробка нових менш витратних технологій переробки ВЯП та накопичений останнім часом досвід використання швидких реакторів є аргументами на користь зберігання ВЯП;
• забезпечення обсягами робіт вітчизняного виробника високотехнологічної продукції;
• згідно з контрактом між НАЕК «Енергоатом» та «Holtec International» технології на виробництво контейнерів та устаткування для збереження відпрацьованого ядерного палива будуть передані українській стороні, яка матиме можливість наладити необхідне виробництво на власних теренах;
Майбутнє сховище відпрацьованого ядерного палива розробляється винятково під відпрацьоване ядерне паливо з українських АЕС. Обсяги сховища розраховані з переходом на модернізоване паливо ТВЗ-А, щороку з енергоблоку з реактором ВВЕР-1000 буде вивантажуватись 48 ТВЗ-А. На 7 реакторів-мільйонників це становитиме 336 відпрацьованих касет ТВЗ-А . На енергоблоках з реакторами ВВЕР-440 (2 енергоблоки на Рівненській АЕС) щорічно вивантажується 78-84 касети з кожного реактору. Пусковий комплекс сховища, за умовами тендеру, включає 94 контейнери, необхідних для зберігання 2500 паливних збірок реакторів ВВЕР-1000 та 1080 збірок - реакторів ВВЕР-440. Ця «перша черга» сховища, про яку йдеться в тендері, має місткість лише до 20% від загального обсягу ВЯП Хмельницької, Рівненської та Южно-Української АЕС (з урахуванням відпрацьованих збірок, які нині перебувають у басейнах витримки), що буде утворено протягом періоду, який залишився до зняття з експлуатації цих трьох АЕС.
