Після того, як на початку вересня в повітряний простір Польщі вторглися 19 безпілотників з території України та Білорусі, було піднято польські шведські та нідерландські винищувачі, які збили три БпЛА. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск застосував статтю 4 договору НАТО, що спричинило офіційні консультації щодо взаємної оборони, пише The Times.
Видання зазначає, що попри початок операції "Східний вартовий" після цього інциденту, метою якої є посилення потенціалу НАТО вздовж російського кордону, ще сталися непоодинокі випадки порушення безпілотниками повітряного простору інших країн.
В статті йдеться, що зафіксувало 54 підозрілих або провокаційних випадки спостереження літальних апаратів щонайменше в 13 країнах НАТО, найчастіше в Німеччині.
Зазначається, що в Німеччині майже половина таких випадків була поблизу аеропортів, а близько чверті – над військовими об'єктами, полігонами та складом боєприпасів.
Видання вказало, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен описала цю хвилю як "послідовну та ескалаційну кампанію" гібридної війни, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прямо звинуватив у цьому Москву.
Колишній російський дипломат Борис Бондарєв висловив припущення, що таким чином просійський диктатор Володимир Путін сподівався перенаправити підтримку з України. Також інші проводять паралелі з тим, як Китай випробовує рішучість Тайваню, ще є версія, що це був класичний збір розвідувальної інформації.
Видання наводить дані, що більшість з зафіксованих 54 випадків спостереження за допомогою безпілотників перебувають на стадії розслідування, лише сім з них призвели до арештів.
Примітно, що в Польщі з того моменту, як країна застосувала статтю 4 НАТО, було зафіксовано щонайменше 24 інциденти поблизу аеропортів, 13 поблизу військових об'єктів і чотири поблизу інших об'єктів критичної інфраструктури.
Водночас, деякі з цих випадків можуть бути непорозуміннями. До прикладу, видання згадує ситуацію, коли любитель з Хорватії вирішив запустити дрон поблизу аеропорту Франкфурта й за це йому виписали величезний штраф.
При цьому, як повідомила державна телерадіокомпанія NRK був випадок, коли у двох громадян Китаю були виявлені фотографії важливих об'єктів інфраструктури після того, як поблизу норвезької авіабази Бардуфосс був помічений безпілотник.
З цієї причини аеропорти все більше інвестують у радари, радіосканери та акустичні датчики, але все ще значною мірою покладаються на візуальне підтвердження для невеликих літаків.
Європейські уряди відреагували на ці інциденти підвищенням військової готовності. Зокрема, НАТО перенесло свої засоби виявлення до Балтії, Німеччина послабила правила використання дронів, а шведські та польські солдати провели спільні навчання з оборони.
Окрім цього, експерти з Великої Британії з протидії дронам були відправлені для навчання служб безпеки в Молдові. Окрім цього було запропоновано створити фінансувану ЄС "стіну дронів" з радарів та перехоплювачів.
Можлива війна між Росією та НАТО: останні новини
Раніше УНІАН повідомляв, що результати соціологічного опитування, проведеного центром Ipsos свідчать про те, що після провокацій з безпілотниками в багатьох країнах, що є членами НАТО, громадяни Німеччини стали більше боятися російського вторгнення. Опитування було проведене на початку жовтня, коли випадків фіксування невідомих безпілотників в повітряному просторі НАТО стало значно більше. За даними дослідження, 27% респондентів вважають ймовірним військове протистояння з РФ протягом найближчих шести місяців, тоді як 61% схиляються до думки, що такого сценарію не станеться.
Також ми писали, що міністр оборони Швеції Пол Йонсон вважає, що провокації Росії проти Європи мають три цілі, одна з яких полягає у тому, щоб перевірити єдність і рішучість НАТО. Йонсон вважає, що Росія хоче налякати Європу, щоб вона перестала підтримувати Україну, але їй це не вдасться. Міністр оборони Швеції висловив думку, що найкращий шлях до миру в Україні полягає у збільшенні військової допомоги та посиленні санкцій проти Росії.
