В МОН України зазначили, що щоб у школах нацменшин діти в результаті отримували гідні знання з обох мов / фото tonis.ua

Посол Болгарії в Україні Красімір Мінчев під час зустрічі з міністром освіти і науки України Лілією Гриневич сьогодні, 3 жовтня, зауважив, що новий закон про освіту в Україні «дає нові можливості, аби наші діти добре володіли як українською, так і болгарською мовами».

Як повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України, посол звернувся до Гриневич, аби разом з українською мовою покращити рівень навчання та викладання болгарської.

«З огляду на нові можливості, які відкриває реформа, ми хотіли б, щоб у школах нацменшин діти в результаті отримували гідні знання з обох мов. Це і питання обсягу вивчення мови, і питання якості вчителів, і питання підходів та методів викладання, і питання підручників», – наголосив Мінчев.

Відео дня

Гриневич відзначила, що МОН було і залишається відкритим для співпраці з добрими друзями та партнерами України.

«Обсяг вивчення рідної мови, а також перелік предметів, що вивчатимуться цією мовою, буде визначатися індивідуально для кожної нацменшини. Ці речі затверджуються на рівні постанови Кабміну. До цього ми маємо разом попрацювати і прийти до спільного розуміння. Я пропоную створити спільну робочу групу, яка працюватиме комплексно над навчальним планом для болгарської меншини, над створенням підручників, над питанням підвищення кваліфікації вчителів. Якщо ми робитимемо це разом з вашими експертами, можна за значно коротший час прийти до спільного плану дій та напрацювань, які допоможуть комплексно покращити якість навчання в українських школах з болгарською мовою навчання», – запропонувала міністр.

Сторони також погодились, що для успіху впровадження усіх нововведень у школах з болгарською мовою навчання потрібно провести консультації з представниками меншини від різних регіонів України. Посол запросив міністра, зокрема, на круглий стіл за участю усіх громад, що відбудеться 11 жовтня.

Читайте такожЛатвія підтримала Україну у скандалі із мовною статтею закону про освіту

У МОН нагадали, що ст. 7 закону «Про освіту» щодо мови навчання в Україні уже надіслано на розгляд Венеціанської комісії.

6 жовтня у Гриневич також заплановано зустріч з генеральним секретарем Ради Європи Ягландом Турбйорном, на якій теж обговорюватиметься питання експертизи та імплементації ст. 7 закону «Про освіту».

Як повідомляв УНІАН, 25 вересня президент України Петро Порошенко підписав закон «Про освіту», мовні положення якого (зокрема, ст. 7 щодо мови освіти в Україні) викликали стурбованість низки країн - Польщі, Румунії, Угорщини, Греції, Болгарії.

Порошенко доручив Міністерству закордонних справ і Міністерству освіти і науки провести з приводу цього закону необхідні консультації з європейськими партнерами, зокрема й з Радою Європи.

У свою чергу в Міністерстві освіти і науки запевнили, що мовні положення нового закону (зокрема, стаття 7) не порушують Європейську хартію регіональних мов чи мов меншин і Рамкову конвенцію про захист національних меншин.

***Новим законом в Україні вводиться 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова - українська.

Відповідно до закону, особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних установах для отримання освіти поряд з державною мовою мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою.

Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах дошкільної та загальної середньої освіти поряд з державною мовою мовою відповідного корінного народу. Це право реалізується через створення класів (груп) з навчанням мовою цього народу поряд з державною мовою.

Особи, що належать до корінних народів, нацменшин України, які почали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують отримувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набуття чинності цього закону, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів , які вивчаються українською мовою.