У Києві відбулася презентація книги Бориса ЄРОФАЛОВА-ПИЛИПЧАКА "Архітектура радянського Києва" про нереалізовані в українській столиці архітектурні проекти радянських часів.
Презентація книги відбулася в інформаційному агентстві УНІАН.
"Київ міг бути зовсім іншим. Цей той Київ, якого ми не бачимо насправді. Це все потенційні можливості, які в Києві були і обговорювалися", - сказав автор книги Б.ЄРОФАЛОВ.
За його словами, у книзі представлені проекти будівництва Урядової площі, реконструкції Хрещатику, а також Софійської і Бесарабської площ. "Особливо гарні в цьому ряді конкурсні архітектурні подачі 30-х років з варіантами архітектурного вигляду Урядової площі - в межах нинішніх Софійської і Михайлівської площ, аркуші, присвячені пошукам образу і конструкції післявоєнного Хрещатику, увражі Стіни пам`яті на Байковому кладовищі, закатані у бетон партійними функціонерами в 1982 році", - уточнив автор книги.
"Місто постає в абсолютно несподіваних обличчях, не змученого мегаполісу, але столицею Радянської України, що має зухвалі плани і реалізовує масштабні проекти", - додав Б.ЄРОФАЛОВ.
У свою чергу, професор, автор Генерального плану Києва 1986 року Микола ДЬОМІН зазначив, що архітектура Києва за радянських часів була надмірно ідеологізована. "Чим відрізняється той час від нинішнього? Той час був надмірно забарвлений ідеологією, і ця ідеологія провокувала образне зображення архітектурного середовища. Ті проекти, які тоді розроблялися, - це було перспективне бачення розвитку міста і його архітектури", - пояснив він.
Книга містить 534 чорно-білих і 67 кольорових ілюстрацій, більшість з яких є незаперечними артефактами, мають безперечну архітектурну якість і, безперечно, дають щедре живлення для копітких досліджень києвознавців.
У вигляді окремих есе в книзі представлена творчість видатних архітекторів ХХ століття: Івана Фоміна, Павла Альошина, Йосипа Каракіса, Анатолія Добровольського, Аврама Мілецького, Ігоря Лебедича.
"Книга - не тільки науковий трактат, це ще й літературний твір, написаний добрим складом. Вона зухвало зневажає презумпцію, що наукові книги повинні бути сухі, і тому нудні", - сказав архітектурознавець Андрій ПУЧКОВ.
