Анатолій Мельник

Про це УНІАН повідомили у прес-службі Міністерства культури.

Як нагадали у прес-службі, «5 квітня 2012 року міністр культури Михайло Кулиняк підписав наказ про звільнення А.Мельника з посади генерального директора Національного художнього музею України за згодою сторін».

«Таке рішення було прийняте після повторного вивчення ситуації, яка склалася у Національному художньому музеї. Екс-директором Анатолієм Мельником не було вжито заходів по виправленню недоліків, виявлених комісією Міністерства культури, яка у січні цього року заслуховувала звіти по фінансово-господарській діяльності установ, що знаходяться у сфері управління Мінкультури», - говориться в повідомленні прес-служби. При цьому зазначається, що одне із зауважень комісії стосувалося того, що «протягом останніх трьох років Музеєм не виконуються основні планові показники діяльності». «Зокрема, у 2011 році план по кількості відвідувачів було виконано на 69,2%», - повідомили у прес-службі і додали, що «ці показники є найнижчими у Києві». Також прес-служба підкреслює, що «на сьогоднішній день вони (показники) так і не змінилися».

Відео дня

«Крім того, - говориться далі в повідомленні, - після публікацій у ЗМІ та звернення громадян щодо ушкодження ікон, які експонуються у Музеї, у березні 2012 року працівниками міністерства та спеціалістами Національного науково-дослідного реставраційного центру України було здійснено обстеження 39 експонатів групи зберігання «іконопис» Національного художнього музею України, а також умов їх зберігання і якості проведеної роботи по ущільненню вікон і дверей». Цією комісією «було встановлено наявність чисельних порушень, що призвели до необхідності консерваційно-реставраційного втручання переважної частини експонатів групи «іконопис». До перевірки керівництвом Музею не здійснювалося жодних дієвих заходів по усуненню вище наведених недоліків», зазначає прес-служба.

За даними прес-служби, «враховуючи рекомендації експертного музейного середовища щодо проведення конкурсів на заміщення посади директора музею, вироблених за результатами засідань Робочої групи по модернізації музейної справи України, проведених у лютому 2012 року», Міністерство культури оголошує початок відбору фахівців для визначення кандидатури на посаду генерального директора Національного художнього музею України.

З цією метою наказом Міністерства культури від 5 квітня № 294/0/17-12 створено відповідну комісію як консультативний орган «для фахових консультацій щодо пошуку фахівців з музейної справи». До складу зазначеної комісії, яку очолює заступник міністра Тимофій Кохан, увійшли: директор Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України А.Єрмолаєв; директор Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України А.Вінграновський; пам’яткоохоронець, археолог М.Левада; Голова правління ГО «Український центр розвитку музейної справи» В.Піоро та інші.

У Мінкультури наголосили, що конкурс на посаду генерального директора НХМУ «носитиме відкритий та публічний характер». До визначення кандидатури на посаду гендиректора виконуючим обов’язки генерального директора Національного художнього музею призначено Тетяну Миронову.

Як повідомляв УНІАН, учора, 5 квітня, з посади директора Національного художнього музею України звільнено А.Мельника, який заявляв, що з приміщень Кабінету міністрів України зникли картини відомих українських художників.

Як повідомив сам А.Мельник, у його кабінет у музеї прийшов міністр культури М. Кулиняк з трьома чиновниками міністерства й зачитав наказ про його звільнення. У наказі про звільнення, за словами А.Мельника, вжито формулювання “за згодою сторін”, хоча сам директор музею, як пояснив він, такої згоди не давав і жодних документів щодо цього не підписував.

“Близько місяця тому міністр культури виніс мені догану за якісь там недоліки, - сказав А.Мельник. - Проте пізніше зняв цю догану, усвідомивши свою помилку”.

Відповідаючи на запитання, з чим А.Мельник пов'язує раптове звільнення з посади, він припустив, що причина може бути в тому, що Національний музей вкотре відкрито заявив про зникнення картин у Кабміні. За його словами, його неприємності на посаді директора Нацмузею тривають ще відтоді, як музей уперше (влітку минулого року) заявив, що в Кабміні зникли картини, надані музеєм для експонування в урядових кабінетах, і музей вимагає їх повернення.

А.Мельник також повідомив, що працівники музею поцікавилися у міністра причиною звільнення, проте М.Кулиняк “не зміг дати будь-якої адекватної відповіді”.

А.Мельник має намір оскаржувати наказ про його звільнення в суді, “якщо цього захоче колектив і підтримає громадськість”.

Раніше УНІАН публікував матеріали“У Кабміні завівся крадій живопису”  та “Як у Кабміні покрали картини”

Після виходу першої публікації в урядових кабінетах картини таки знайшлися, проте лише дві з чотирьох: «У риболовецькому колгоспі» 1952 року та «Вітрила на морі» 1951-го. Про «Дніпровські далі» 1937-го та «Село біля річки» 1951-го музейники як тоді, так і тепер заявляють, що вони «фальшиві». Нині щодо двох підробок проводиться експертиза спеціальною комісією, результати якої обіцяють невдовзі оприлюднити.

Довідка УНІАН. 23 лютого ц.р. «Газета по-українськи» (№28) повідомила, що тринадцять ікон XIV-XVII ст. з Художнього музею відправили на реставрацію - через різкі перепади температури на них з'явилися тріщини, здулася фарба. «Роботи почали псуватися, як тільки почалися морози. Картини мають зберігатися при постійній температурі й вологості. Нормально - 18-20 градусів тепла, і вологість не більше 65 відсотків. У нас температура опустилася до 10 градусів, а вологість упала до 30-40 відсотків» - повідомила заввідділом стародавнього мистецтва Галина Белікова. Гендиректор А.Мельник у коментарі газеті повідомив, що капітальний ремонт у цьому приміщенні не робили 110 років. «Треба вивести міську теплотрасу, що проходить через цокольне приміщення музею. Бо якщо вона розірветься, багато експонатів можемо втратити», - наголосив. Водночас, як зауважив А.Мельник, музей не отримує коштів на розвиток. У 2011 році з держбюджету було виділено 2,1 мільйона гривень, проте цих коштів вистачило лише на поліпшення протипожежної безпеки та часткове кондиціювання приміщень.