400 книжок замовили за ціною 366 грн за примірник

ДНУ «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 21 березня уклав низку угод з видавництвами на видання шкільних підручників на 117,12 млн грн. Про це повідомляє сайт «Наші гроші» з посиланням на «Вісник державних закупівель».

Найдорожчим виявився підручник «Іспанська мова (5-й рік навчання). 5 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Редько В.Г., Береславська В.І.), виданий накладом 400 примірників по 366 грн/прим. Ще більше десяти найменувань підручників коштуватимуть дорожче 200 грн/прим.

Підручники для шкіл з іноземними мовами навчання з накладами від 1,7 до 2 тисяч примірників замовлено по 102-175 грн/прим.

Відео дня

Це значно дорожче від аналогічного замовлення, яке видавництво «Наукова думка» НАН України 22 березня зробило компанії «Віпол», зазначається в повідомленні. Науковці замовили видання 21 книжки накладом 300 примірників кожна. Середня вартість наукових видань різного обсягом від 8 до 40 друкованих аркушів становитиме близько 32 грн за екземпляр, зазначають «Наші гроші».

Половину від усіх підрядів від Міносвіти отримали ТОВ «ВД «Освіта» (20699702) і ТОВ «Видавництво «Генеза» (38262516).

Нагадаємо, торік Міносвіти також замовляло коштовні підручники, виправдовуючи високу ціну невеликими накладами. Наприклад, «Буквар. Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою. 2 клас» накладом 226 примірників коштував 508 грн/прим. Разом з тим, зазначають «Наші гроші», ці букварі коштували дорожче від видання «Врубель і Київ» – 150 грн/прим, яка має 430 сторінок матового паперу, тверду обкладинку та вставки з тисненням золотом, кожна книжка пакується в індивідуальну вакуумну упаковку.

Як повідомляв УНІАН, у грудні 2011 року Рахункова палата за результатами аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених у 2010-2011 роках на забезпечення навчальних закладів підручниками і посібниками, наголосила, що держзамовлення на виготовлення і доставку підручників, яке затверджується практично наприкінці бюджетного року, є формальним і не виконує функцій державного регулювання цієї сфери та фактично не впливає на випуск навчальної літератури. При технології виготовлення підручників до п’яти місяців постійною є практика спрямування коштів на цю мету за два-три місяці до початку навчального року. У результаті, для термінового виготовлення підручників видавництва закуповували папір за цінами, вищими за ринкові на 30-40%, внаслідок чого неефективно використано 6,9 млн. грн. бюджетних коштів.

РПУ наголошувала, що Міносвіти не перевірило виробничі потужності переможця тендерних процедур з надання поліграфічних послуг ТОВ "Побутелектротехніка", яке виявилося фактично посередником, а не виконавцем замовлення. Тому після випуску 10 найменувань підручників на рахунку підприємства залишилося від 66% до 84% отриманих коштів, що призвело до додаткових витрат з бюджету 5,9 млн. грн.

Непрозорою є і процедура конкурсного відбору підручників та ухвалення рішень про їхнє видання, наголосили у Рахунковій палаті. Так, на випуск 24 підручників, які не подавалися на конкурс або не стали в ньому переможцями, з порушенням чинного законодавства використано 30,9 млн. грн. Водночас у 2010 році не видано 20 найменувань підручників-переможців і 50 – у 2011-му.

Однак, наголошувала РПУ, не забезпечивши своєчасного спрямування коштів для планомірного виготовлення підручників, Міносвіти уникнув відповідальності, передавши усі повноваження в цій сфері Інституту інноваційних технологій і змісту освіти. Разом з тим, ця установа, належним чином не організувавши вчасне виконання поставлених завдань, надавала дозволи видавництвам на комерційний друк. Як наслідок, вартість підручника зростала у 2-3 рази, наголошувала Рахункова палата.

При цьому у 2010-2011 роках, через затримку із забезпеченням учнів підручниками, їх купували власним коштом до 35% опитуваних, а навчальна література, надрукована за держзамовленням, зберігалася на складах виробників протягом двох місяців. Крім того, запроваджений інститутом недосконалий порядок визначення реальної потреби у підручниках призвів до надлишкового випуску 515,7 тис. примірників, які фактично не використовуються, тоді як на їхнє видання витрачено 8,6 млн. грн. з державного бюджету.