Нещодавно перша леді Олена Зеленська презентувала проект "Довідник безбар’єрності", який покликаний допомогти українцям обирати правильні формулювання при спілкуванні з людьми з особливими потребами.
Це стало початком реалізації однієї з понад 250 ініціатив, що містить у собі План заходів на 2021-2022 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору.
Приємно, що питаннями створення в Україні безбар’єрного простору опікуються перші особи держави. І це не лише Перша леді. Зокрема, ще 14 квітня Кабінет міністрів утворив Раду безбар'єрності, яку очолив особисто прем’єр-міністр Денис Шмигаль. До цієї Ради увійшли 45 осіб, включаючи профільних міністрів та очільників відомств. Зроблено це було на виконання указу Президента Володимира Зеленського "Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні", який він підписав 3 грудня минулого року.
Очевидно, що найперша галузь, з якою стикаються люди з особливими потребами, - це медицина
Перші результати роботи Ради вже є. Окрім вищезгаданого довідника, це розробка нормативно-правових актів, що полегшать життя людям з інвалідністю, початок реформування транспортної інфраструктури, підготовка аудиту шкіл на предмет безбар’єрності та багато іншого.
Однак кожна ініціатива потребує фінансування. А відтак, як народний депутат, я підготувала низку поправок до проекту бюджету на наступний рік.
Очевидно, що найперша галузь, з якою стикаються люди з особливими потребами, - це медицина. Я багато спілкуюся як з керівництвом Міністерства охорони здоров’я, так і з рядовими медичними працівниками. Із цього спілкування я зробила висновок, з яким погоджуються і у МОЗ: на сьогоднішній день щонайменше 38 обласних багатопрофільних лікарень потребують реконструкції, аби забезпечити вільний доступ до медичних послуг маломобільним групам населення. На жаль, у проекті Державного бюджету на 2022 рік коштів на таку реконструкцію не передбачено. Тож одна з моїх поправок стосується виділення на ці потреби понад 33 млрд грн.
Серед людей з особливими потребами окремої уваги потребують діти
Окрім цього, я пропоную запровадити для Міністерства соціальної політики нову бюджетну програму під назвою "Створення безбар’єрного простору для дітей та осіб з психічними розладами, невиліковними хворобами". За нашими оцінками, для ефективної роботи Міністерства у цьому напрямі потрібно майже півмільярда гривень. Тож я запропонувала включити ці кошти у видаткову частину держбюджету-2022.
Серед людей з особливими потребами окремої уваги потребують діти. Уряд запропонував виділити у наступному році на виконання програми "Реабілітація дітей з інвалідністю" понад 130 млн грн. Однак цих коштів вкрай недостатньо! Тому я пропоную відшукати резерви та додатково скерувати на ці потреби ще 735 мільйонів гривень.
Значною мірою наявність безбар’єрного простору у школах залежить від місцевої влади
Окремим пунктом у питанні забезпечення безбар’єрності стоять заклади освіти. У рамках програми "Велике будівництво" в Україні вже реконструйовано сотні шкіл та дошкільних навчальних закладів, ще більше перебувають у процесі реконструкції. Однак не слід забувати й про те, що Міністерство освіти і науки теж має план заходів щодо реконструкції шкіл. На програму "Загальнодержавні заходи у сфері освіти" проект держбюджету передбачає майже мільярд гривень. Однак, за моїми (та й не лише моїми) оцінками, цю суму необхідно збільшити щонайменше на дві третини. Тож ще одна моя пропозиція – збільшити видатки за цією статтею на 693 мільйони гривень, 154 мільйони з яких скерувати на забезпечення безбар’єрного простору у освітніх закладах.
Значною мірою наявність безбар’єрного простору у школах залежить від місцевої влади. Однак не завжди у місцевих бюджетах вистачає коштів на належне фінансування реконструкції шкіл. Тому цілком логічно, що уряд передбачив у проекті бюджету майже півтора мільярди гривень субвенцій місцевим бюджетам на реалізацію програми "Нова українська школа". Тим не менш, я вважаю, що варто окремо виділити на забезпечення безбар’єрності ще 6,3 мільйона – саме з таким формулюванням: для забезпечення безбар’єрного доступу.
Не варто забувати й про те, що у нашій державі живуть і звичайні люди з обмеженими можливостями
Може виникнути запитання: а звідки візьмуться гроші на усі ці ініціативи? Повірте, я аж ніяк не думаю, що гроші у держбюджет "падають з неба". А тому пропоную й джерела фінансування зазначених вище статей. Зокрема, кошти можна знайти за рахунок збільшення показників дохідної частини загального фонду державного бюджету, а саме - доходів від податку на прибуток підприємств, акцизного податку із ввезених на митну територію України тютюну та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, рентної плати за користування надрами для видобування природного газу тощо.
Не так давно ми всі разом раділи успіхам наших паралімпійців у Токіо. Переможці та призери Параолімпійських ігор отримали від державні відзнаки, премії, цінні подарунки… І це чудово! Однак не варто забувати й про те, що у нашій державі живуть і звичайні люди з обмеженими можливостями. І створення безбар’єрного простору для них – це можливість відчувати себе повноправними громадянами України.
Леся Забуранная, народный депутат Украины
