Підпишіться на нас в Google
Заяви іноземних політиків про повернення українців додому не обов'язково трансформуються в конкретні кроки або в конкретне законодавство. Про це у коментарі УНІАН сказав Олександр Мережко, народний депутат від "Слуги народу", голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
Відповідаючи на запитання щодо заяви міністра оборони Польщі та пропозиції Європейської комісії про скасування захисту для чоловіків призовного віку, та чи справді Україна ініціювала скасування захисту для своїх громадян за кордоном, він зауважив, що про такі звернення не чув і такої інформації не має.
"Це внутрішнє правове питання кожної країни. Вона в межах своєї юрисдикції визначає, хто може перебувати на території, на яких умовах", - сказав парламентар.
Мережко нагадав, що є інститут у міжнародному праві, є відповідна конвенція, яка регулює статус біженців. У людини, яка перебуває на території певної країни, може бути різний статус. Це залежить від національного та міжнародного права, якщо йдеться про статус біженців.
"Мені здається, що трішки сумнівно казати, що всі, хто там перебуває, і має певний вік, повинні повертатися. Тому що кожен кейс, кожну ситуацію треба розглядати окремо. Там абсолютно різні можуть бути підстави для перебування на території певної країни… Воно виглядає не дуже у руслі міжнародного права в цьому плані", - сказав Мережко.
Примусові депортації заборонені
Стосовно того, що пропозиція Європейського Союзу стосується лише новоприбулих, і чи можна на практиці очікувати на масове повернення чоловіків до України, і чи є в держави реальний механізм їх повернення та працевлаштування, якщо вони таки повертатимуться, він також зазначив, що це викликає величезні сумніви.
"З міжнародних правових міркувань примусові депортації забороняються, зокрема практикою Європейського суду з прав людини", - підкреслив експерт.
"Важко змусити людину щось робити"
Також на запитання щодо того, що скасування захисту може підштовхнути частину чоловіків не повертатися, а подавати заяви на притулок у ЄС, тож чи не призведе тиск на повернення до зворотного ефекту, коли люди шукатимуть інші легальні статуси за кордоном замість повернення додому, він не виключив такої можливості.
"Це може бути. Важко змусити людину щось робити. Якщо людина не знайшла притулку в одній країні, вона може поїхати до іншої країни. Тобто треба радше шукати якісь позитивні стимули, щоб люди поверталися", - зазначив Мережко.
Позиція Польщі
Крім того, на запитання, чи є заява з боку Польщі більше суто політичною, враховуючи нинішні стосунки і точкові болючі питання з цією країною, депутат підкреслив, що потрібно дивитися в майбутнє, і "виходячи з цієї важкої ситуації, яка є, шукати шляхи вирішення цих проблем для того, щоб залишатися надійними партнерами".
"У тій формі, в тому формулюванні, як це прозвучало, це радше виглядає як якась політична заява. Тут немає конкретики. Якби йшлося, наприклад, про конкретний законопроєкт, то тоді я розумію. Або адміністративне рішення. А тут немає просто якогось підґрунтя", - сказав очільник Комітету.
Юридично підстав для повернення немає
За словами Мережка, юридично підстав для повернення когось кудись немає.
"Коли, наприклад, з'явиться проєкт закону, то тоді вже є підстави розглядати це питання, вирішувати. А поки що це на рівні заяв політиків, які не обов'язково трансформуються в конкретні кроки або в конкретне законодавство", - підкреслив він.
Водночас важливо, щоб це не порушувало права людини та міжнародне право. Але в межах міжнародного права країни все ж можуть ухвалювати рішення стосовно статусу перебування осіб.
"Масова депортація - це порушення прав людини. Я можу нагадати приклад, коли почалася російська агресія проти Грузії, і Росія намагалася депортувати громадян Грузії масово. І ця справа дійшла до Європейського суду з прав людини", - сказав Мережко. > Sofia: Так, зазначає він, наразі немає юридичного підґрунтя для виселення українських чоловіків з європейських країн.
Що заявили у ЄС та Польщі
Як повідомлялося, раніше видання Deutsche Welle зауважило, що Європейська комісія запропонувала скасувати статус осіб, що потребують захисту, для українських чоловіків призовного віку. Зазначалося, що цю ініціативу підтримують низка країн ЄС, а також Київ.
Згодом міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що усі українці призовного віку, які зараз проживають у Польщі, мають повернутися додому. Також він закликав повернути додому українських біженців, які "їздять на розкішних автомобілях".
