Ринок ритуальних послуг в Україні функціонує за правилами, прийнятими ще два десятиліття тому, а тому потребує серйозних змін, в тому числі за рахунок законодавчого врегулювання роботи приватних кладовищ і крематоріїв в країні.
Про це в інтерв'ю виданню "КиевВласть" розповіла власниця фірми ритуальних послуг "Петро Великий" і президент Міжнародної асоціації професіоналів похоронної справи Алла Ландар.
"На сьогоднішній день наша галузь регулюється Законом України "Про поховання та похоронну справу", який був прийнятий Верховною Радою в липні 2003 року. На мою думку і думку моїх колег-підприємців, цей закон у багатьох своїх постулатах вже застарів і не відповідає сьогоднішнім реаліям. У зв'язку з цим Міжнародна асоціація професіоналів похоронної справи ще в 2010 році запропонувала низку правок в рамках відповідного законопроекту, які, як ми вважаємо, і поліпшать якість надаваних нами послуг. За останній десяток років він неодноразово розглядався на засіданнях різних комітетів Верховної Ради, обговорювався в рамках різних робочих груп, але до сесійної зали парламенту з різних причин так і не був винесений", – пояснила Ландар.
За її словами, в першу чергу нововведення, запропоновані асоціацією, стосуються легітимізації приватних кладовищ, діяльність яких на сьогоднішній день в Україні заборонена.
"Ми не говоримо про те, що в нашій країні повинні бути тільки приватні кладовища і не повинно бути комунальних або державних місць для поховання – ми наполягаємо на тому, що у людей має бути право вибору. Кожен громадянин має право сам вирішувати, де ховати своїх близьких, хто і як буде надавати йому всі супутні послуги", – констатує Ландар.
При цьому, за її словами, запропоновані зміни покликані поліпшити інфраструктуру кладовищ. "Ми впевнені, що приватні компанії зможуть зробити так, щоб пам'ять покійних була вшанована належним чином, а їхні родичі не відмовлялися від відвідувань кладовищ з якихось побутових або, так би мовити, інфраструктурних причин. Це нормальна світова практика", – зазначила вона.
Також асоціація пропонує законодавчо врегулювати "еко-поховання", щоб допоможе вирішити проблему дефіциту землі. В такому випадку прах покійного поміщають в спеціальну "еко-урну", а її ховають під кореневу систему дерева.
Водночас Ландар зазначила, що питання облаштування приватних кладовищ та будівництва крематоріїв також потребує законодавчого врегулювання. Так, раніше в Кабінеті міністрів розглядалася можливість розробки процедури будівництва крематоріїв на підставі інвестиційних договорів – коли в будівництво вкладається і держава, і підприємці. Однак професіонали похоронної справи виступили проти такої пропозиції, побоюючись відсутності гарантій з боку держави.
"У нашій асоціації впевнені, що зусилля влади повинні бути спрямовані на те, щоб розвивати приватний бізнес, щоб зацікавити інвесторів вкладати свої кошти в облаштування приватних кладовищ і будівництво крематоріїв, і щоб захистити підприємців від бюрократичної машини держави", – підсумувала Ландар.
Водночас вона констатувала, що у бізнесу і влади різні бачення того, як потрібно вдосконалювати цю сферу. "В органах влади вважають, що реформувати галузь похоронної справи потрібно в першу чергу шляхом так званого "ліцензування" або "акредитації" приватного бізнесу. Йдеться про те, що кожна ритуальна компанія повинна надати державі певний пакет документів, що дозволить їй "потрапити" в спеціальний реєстр. Цей реєстр передбачається зробити відкритим, щоб кожна людина змогла зайти в нього і знайти ліцензовану компанію. Якими будуть вимоги до одержувачів ліцензій, поки що невідомо. Ми переконані, що в такій процедурі закладена корупційна складова", – зазначила Ландар.
Також, за її словами, органи влади пропонують заборонити розміщення фірм, що надають ритуальні послуги, на території лікарень і моргів. Замість цього влада пропонує, щоб громадяни заходили в згаданий вище реєстр і шукали потрібні їм компанії самі. "Ця ідея позбавлена будь-якого здорового глузду. Я впевнена, що таку реформу лобіюють "чорні ритуальники" – ті підприємці, які купують у співробітників "служб 102 і 103" інформацію про смерті та потім пропонують родичам померлих свої послуги. У разі вигнання ритуальних компаній з моргів і лікарень, "чорні ритуальники" отримають нові джерела для свого фінансового збагачення".
При цьому Алла Ландар розповіла, що в 2021 році асоціація запросила експертизу цієї ініціативи в Інституту держави і права ім. Володимира Корецького Національної академії наук, а також у інституту права Національного університету ім. Тараса Шевченка. Обидві установи констатували, що ідея обмежити право підприємців вести свою діяльність на територіях лікарень і моргів суперечить як українському, так і міжнародному законодавству.
"Наша асоціація пропонує конкретні рішення про те, як ця сфера працює в інших країнах і як повинна працювати в нашій країні. А депутати в свою чергу нічого "інноваційного" не пропонують, лише розповідають про те, як потрібно регулювати нашу галузь. Якби у нас була перенасиченість ринку, регуляторна політика була б доречною. Але у нас цього немає. І цифри це доводять", – пояснює Ландар.
За її словами, на сьогоднішній день в Україні налічується всього близько 3,2 тис. суб'єктів господарювання, зайнятих у сфері надання ритуальних послуг і послуг з поховання людей. Також в країні працює 111 комунальних служб, що надають подібні послуги. При цьому в Україні налічується близько 20 тис. міст з населенням від 50 тис. осіб.
"З цих цифр випливає, що ритуальних компаній немає навіть у кожному великому місті – не кажучи вже про дрібні селища і села. Зате в Україні вистачає "чорних ритуальників", про яких я говорила раніше. Я думаю, що не знайдеться жодної людини в нашій країні, яка сказала би, що це правильно. Але боротися з таким явищем ніхто не хоче – "чорні ритуальники" були, є і будуть, поки з ними не почнуть "працювати" правоохоронці. І при цьому всі хочуть загнати в якісь рамки компанії, що працюють відповідно до закону. Дуже погано, що влада своїми правками і пропозиціями зводить на нуль суть нашого законопроекту. Все, що вони ініціюють, вб'є галузь в цілому", – констатує Ландар.
