Закон про мобілізацію прийнято із запізненням. Він не повноцінний досі і є лише однією частинною комплексної роботи в питанні мобілізації взагалі суспільства.
Про це в інтерв'ю NV заявив заступник командира Третьої штурмової бригади Максим Жорін. Водночас військовий наголосив, що цей закон навіть із запізненням дав результати, тому що була певна хвиля людей, які для себе прийняли рішення все ж таки йти служити безпосередньо в 3-тю ОШБр.
"Це люди, які вагались, це люди, які щось чекали, думали. І прийняття цього закону спонукало їх до більш швидкого прийняття рішення, яке, насправді, є виваженим, абсолютно дорослим і здоровим. Тому що нормальна людина, я думаю, обере все ж таки сама, куди йти, ким служити, як допомагати, який підрозділ, фах та все інше, аніж буде чекати, поки тебе заберуть і відправлять в бригаду або в підрозділ, або взагалі рід військ, який буде абсолютно не твій, м’яко кажучи", - сказав він.
Для бригади закон дав певну хвилю в плані притоку кадрів. За його словами, процес після цього закону також дав змогу поповнити і створити певні резерви.
"Тому можна говорити, що результати є. Чи вони такі, як хотілося б, мені складно говорити, тому що я не оперую загальними цифрами по Збройних силах. Але можу сказати за нас, за 3-тю ОШБр. Ми поповнення свідомих людей з добровільним рішенням отримали", - сказав Жорін.
Мобілізація в Україні: ви могли це пропустити
Як відомо, до 16 липня 2024 року усі військовозобовʼязані громадяни України мали оновити свої військово-облікові дані. Тим, хто цього не зробив, загрожує штраф.
Раніше у Міноборони пояснили, як обиратимуть, кому надсилати повістки. Так, Генштаб ЗСУ визначає свої потреби щодо певних критеріїв, таких як професійні навички, вік та відсутність бронювання. Далі відомство надсилає відповідний запит. Потім на основі низки критеріїв ТЦК і СП формують переліки, а далі працюють через повістки та роботу з кожним військовозобов'язаним.
