Наразі кістяк української армії становлять люди, яким понад 40 років. Часто наводиться приклад Ізраїлю, де резерв формують з людей, починаючи з 18-річного віку, хоча призов не означає, що їх одразу відправляють на фронт.
Цей аспект в інтервʼю Radio NV прокоментував заступник командира Третьої окремої штурмової бригади Максим Жорін. Він наголосив, що в інших країнах теж є проблеми. Водночас погодився, що переважна частина військових в українській армії – люди, яким за 40.
"По-перше, коли ми беремо приклади інших країн, треба теж розуміти, що в них насправді теж достатньо є проблем. Зокрема, коли в Ізраїлі розпочалась більш гаряча фаза їхнього конфлікту, їхньої війни, то вони теж отримали певні проблеми з кадровим ресурсом. Але якщо говорити про нас, а не про приклади, то дійсно в армії більша частина, мабуть, це все ж таки люди за 40 років, яким важкувато виконувати ті бойові задачі, які перед ними ставлять", – пояснив він.
За словами військового, у 3-й ОШБр середній вік набагато нижчий – приблизно 25 років, оскільки службу там проходить багато молоді.
"Безумовно, проблема, яка зараз є, пов’язана з тим, що ми зробили декілька помилок на самому початку. Якби ми з самого початку, по-перше, почали людям не "одягати на голову" сподівання про кожні два місяці або кожні два тижні, як це відбувалося, а одразу сказали правду, що буде важко, довго і складно, і почали процес мобілізації суспільства… То зараз ми мали би ситуацію, коли ми не шукали, не ловили б, не покараннями займалися, а в нас був би за цей час нормальний облік усього чоловічого населення призовного віку, і ми б обирали тих, хто нам потрібен сьогодні в армії", – пояснив він.
За словами Жоріна, тоді "не було би взагалі цієї історії, істерії з тим, що хтось когось шукає, хтось когось ловить". Усі би стояли на обліку, і мобілізували б виключно тих, хто потрібен за віком, фахом чи досвідом.
"Просто армія дає свій запит, і ми вже отримуємо професіоналів, або людей, які безпосередньо потрібні. І, безумовно, це було би набагато ефективніше. Проте цей час ми витратили, я вважаю, не зовсім правильно. Ми займалися тим, що давали надію на кожні два тижні від інформаційного приводу до наступного, від рішення Конгресу до якоїсь операції, до якихось планів, до підтримки Заходу", – продовжив він.
Військовий зауважив, що весь час цивільне населення жило в сподіваннях, що вже завтра-післязавтра все закінчиться.
"Хоча насправді ми повинні були одразу тверезо і по-дорослому зрозуміти, що ситуація вкрай складна, всі ми живемо в нових реаліях, і ці реалії – війна, і ми всі маємо до неї готуватись. Тоді була би ситуація абсолютно зрозуміла, коли всі готові, але воюють тільки ті, кому потрібно. І безумовно, що в армії треба більше молоді. На своїй бригаді ми це менше відчуваємо, але ми як приклад можемо показати, що більш молода бригада в середньому своєму віці здатна виконувати більш складні задачі", – резюмував Максим Жорін.
Мобілізація в Україні: ви могли це пропустити
Як відомо, до 16 липня 2024 року усі військовозобовʼязані громадяни України мали оновити свої військово-облікові дані. Тим, хто цього не зробив, загрожує штраф.
Раніше у Міноборони пояснили, як обиратимуть, кому надсилати повістки. Так, Генштаб ЗСУ визначає свої потреби щодо певних критеріїв, таких як професійні навички, вік та відсутність бронювання. Далі відомство надсилає відповідний запит. Потім на основі низки критеріїв ТЦК і СП формують переліки, а далі працюють через повістки та роботу з кожним військовозобов'язаним.
