Оселедець і скумбрія залишаються одними з найпопулярніших видів риби серед українців, однак далеко не всі знають, звідки саме походить ця продукція та що найбільше впливає на її якість. В.о. голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів розповів УНІАН, з яких країн до України постачають рибу, чи справді країна походження є визначальним фактором і на які ознаки варто звертати увагу під час купівлі, щоб не придбати зіпсований продукт.
З яких країн та регіонів походить оселедець, що наразі представлений на полицях українських магазинів?
В установі повідомили, що за їхньою інформацією, за період з 1 вересня 2025 по 20 січня 2026 в Україну було імпортовано 28588,10 тонни оселедця і 14 092,0 тонни скумбрії. При цьому, найбільше оселедця імпортовано з Ісландії – 17632,80 тонни, Норвегії – 9002,40 тонни та Шотландії – 817,60 тонни.
"Решта обсягу імпортовано з Фарерських островів, Нідерландів, Латвії, Литви, Естонії, Німеччини, Великобританії та інших країн світу", - додали в Держспоживслужбі.
Найбільше скумбрії також було імпортовано з Ісландії – 7440,0 тонни, Норвегії – 3386,10 тонни та Шотландії – 507,0 тонни.
Що найбільше впливає на якість скумбрії та оселедця, які потрапляють до споживача: країна походження, умови вилову, заморожування, зберігання чи логістика?
"Країна походження сама по собі не є визначальним показником якості. Вирішальне значення має виконання операторами ринку вимог законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів", - наголосив Андрій Крейтор.
При цьому, за словами Держспоживлужби, основними факторами, які впливають на якість скумбрії та оселедця, є:
- умови та сезон вилову риби;
- дотримання вимог до первинної обробки після вилову;
- дотримання температурного режиму під час заморожування;
- належні умови зберігання та транспортування;
- дотримання санітарних і гігієнічних вимог операторами ринку тощо.
На які ознаки варто звертати увагу під час купівлі скумбрії та оселедця, щоб відрізнити якісну рибу від зіпсованої?
В установі зазначили, що відповідно до правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, заборонено продаж риби і рибних продуктів, які не мають належного товарного вигляду. Відтак, не підлягає продажу:
жива та охолоджена риба з ознаками паразитологічних захворювань;
- з каламутним слизом, кислуватим запахом, тьмяною лускою, м’якою
- консистенцією м’яса, каламутними запалими очима;
- напівфабрикати свіжої риби;
- снула риба, покрита каламутним слизом, з кислуватим запахом, тьмяною
- лускою, каламутними запалими очима, м’яким водянистим м’ясом;
- охолоджена та морожена риба із зовнішніми пошкодженнями, згустками
- крові та синцями, почервонілими зябровими кришками, здутим животом;
- солона риба із в’ялою консистенцією і гнилісним запахом, іржою, яка
- проникає в товщу;
- копчена, в’ялена, сушена риба з дефектами технологічної обробки (непрокопчена, недов’ялена, пересушена, недосолена, з присмаком і запахом сирої риби).
"Радимо споживачам не купувати рибу в місцях стихійної торгівлі, а також звертати увагу на наявність обов’язкової інформації про харчовий продукт", - застерегли у Держспоживслужбі.
Андрій Крейтор – виконуючий обовязки голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Обіймає посаду з 4 квітня 2024 року. У 2012 році закінчив Національну академію України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство» і має кваліфікацію юриста. У2022 році також здобув кваліфікацію – магістр публічного управління та адміністрування в Університеті Григорія Сковороди.
