Верховна Рада України ухвалила новий Кримінальний процесуальний кодекс.
Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення кодексу проголосували 271 народних депутатів із 283 зареєстрованих у сесійній залі.
Парламент розглядав у другому читанні відповідний документ 4 дні починаючи з 10 квітня.
Однак, якщо ввечері 10 та 11 квітня засідання ВР оголошувалися закритими, то пленарне засідання, яке розпочалося о 10.00 12 квітня, завершилося лише 13 квітня близько 4.10 ранку.
Всього до кодексу було внесено понад 3700 поправок.
Як зазначав на прес-конференції прокурор Вінницької області Олександр Мрихин, органи прокуратури ретельно вивчали проект нового КПК.
Основними напрямами реформування кримінального судочинства, відповідно до нового КПК, є створення рівних можливостей для кожної із сторін у кримінальному процесі та реальне впровадження у кримінальне судочинство принципу змагальності, за якого результат розгляду судом конкретного випадку притягнення особи до кримінальної відповідальності залежатиме виключно від обґрунтованості позиції сторін.
З цією метою сторонам кримінального провадження надаються рівні права щодо подання доказів безпосередньо до суду.
«Ці норми направлені на удосконалення кримінального процесу, і вони покликані на забезпечення європейських традицій і цінностей дотримання прав людини. Змінюється інститут представництва в кримінальному процесі. Сторона захисту має рівні дзеркальні права зі стороною обвинувачення, мають в рівних можливостях знайомитись, захист має право доводити. Вводиться посада слідчого судді – це єдина людина, яка напевне буде здійснювати нагляд за додержанням конституційних прав громадян. Виключно за рішенням слідчого судді пропонується здійснювати: обрання запобіжних заходів та продовження їхніх строків; негласні слідчі дії, що обмежують конституційні права осіб; накладення арешту на майно; примусовий привід; накладення грошового стягнення за невиконання процесуальних обов’язків; відсторонення від посади тощо. Вводяться нові запобіжні заходи – домашній арешт, застава, заборона знаходитись в певних місцях. Так, це обмежує конституційні права, але це краще, ніж утримання в СІЗО. Крім того, вводиться інститут примирення між потерпілим і обвинуваченим. У обвинуваченого є наявність підстав, коли збитки відшкодовані, примирюватися з потерпілим. Звісно, мова не йде про тяжкі і особливо тяжкі злочини і злочини відносно суспільно-державних інтересів. Ліквідується інститут повернення справ на додаткове розслідування. Суд одразу має дати відповідь на те, чи винен звинувачуваний. Можна буде бути допитаним в суді шляхом відеоконференцій, буде застосовуватись і електронна пошта», - повідомив прокурор Вінницької області Олександр Мрихин.
КПК передбачає вирішити проблему змагальності вітчизняного кримінального судочинства також шляхом запровадження нового порядку, згідно з яким суд зможе ґрунтувати свої висновки виключно на тих показаннях, які він безпосередньо отримав від сторін кримінального провадження у судовому засіданні, або які були надані слідчому судді у судовому засіданні під час досудового розслідування.
Процесуальне керівництво розслідуванням здійснюватиме прокурор, який даватиме доручення слідчим (співробітникам органів внутрішніх справ України, Служби безпеки України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства) і прийматиме або погоджуватиме ключові процесуальні рішення (повідомлення особі про підозру, звернення з клопотаннями до слідчого судді, складення обвинувального акта тощо).
Крім того, функцію з представництва державного обвинувачення у суді по конкретній справі буде покладено саме на того прокурора, який здійснював нагляд за дотриманням законів органами, які проводили досудове розслідування.
Також об`єднуються досі відокремлені стадії дізнання і досудового слідства в одну – досудове розслідування, яке розпочинатиметься з моменту надходження інформації про вчинений злочин до правоохоронних органів, яка обов’язково вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Необхідність прийняття формального акта для порушення кримінальної справи (нині – постанова про порушення кримінальної справи) КПК також не передбачена.
Оперативно-розшукова діяльність, пов’язана із розслідуванням злочину, та слідство здійснюватимуться у рамках єдиного процесу розслідування, а всі процесуальні дії (оперативно-розшукові та слідчі дії) зможуть проводитись лише після початку кримінального провадження у справі.
Також кодексом передбачена ліквідація можливості відправлення справи на додаткове розслідування, що досі призводить до необгрунтованого затягування розгляду справ.
КПК встановлюється зменшення строків кримінального провадження, удосконалення порядку проведення негласних слідчих дій.
Також вводиться спрощена форма розслідування і судового розгляду кримінальних проступок. Так, запроваджується нова категорія ”кримінальні правопорушення”, яка буде поділятися на злочини та кримінальні проступки за критерієм тяжкості.
При цьому Верховна Рада відмовилася підтримати поправку до Кримінального процесуального кодексу від опозиції щодо права журналістів на захист своїх джерел.
За цю поправку проголосували лише 5 народних депутатів з 283 зареєстрованих в сесійній залі.
Перед голосуванням по цій поправці до сесійної зали майже о 4-й годині ранку увійшов народний депутат від «БЮТ-Батьківщини» Андрій Шевченко і попросив депутатів підтримати цю поправку.
Попри те, що вся його фракція залишила сесійну залу ще в 00.00, А.Шевченко зауважив, що він змушений був повернутися, аби захистити права журналістів напередодні виборів.
Іншим голосуванням ВР ухвалила в цілому закон, яким вносяться зміни до чинного законодавства у зв’язку з ухваленням КПК. «За» проголосували 272 народних депутати із 283-х.
