Прикриваючись науковими цілями, у Росії створили лінійку спеціалізованих підводних дронів, здатних вражати підводну інфраструктуру. Як пише військовий портал Defence Express, розробляють дрони у конструкторському бюро "Рубін".
До дронів, здатних пошкодити інфраструктурні об’єкти, відносять машини "Аргус-Д", "Аргус-И" та "Октавия". Офіційно їх позиціонують як засіб для цивільних та наукових цілей.
"Але вочевидь у цих підводних дронів може бути й друге призначення, для ураження підводної інфраструктури, зокрема пошкодження кабелів, знищення трубопроводів та мінування морського дна", - наводить портал думку OSINT-аналітика H. I. Sutton.
При цьому дрон "Октавия" являє собою підводну стаціонарну док-станція, що після розгортання має стати на якір, або сісти на дно. Зазначається, що вона має два порти для стикування з іншими підводними безпілотниками, для їх зберігання, підзарядки, збору даних та видачі нових команд.
Наступний "Аргус-И", це такий собі розвідник із різними сенсорами, частка "И" означає "Инспектор". Офіційно він призначений для інспекції трубопроводів на наявність витоків. Він обладнаний двома висувними штангами із сенсорами, між якими й має проходити трубопровід.
"Аргус-И" в свою чергу має працювати спільно з ще одним, більшим "Аргус-Д", частка "Д" у якого означає "Доставка". Цей вже призначений для безпосередньо перевезення та розміщення вантажів на морському дні. Зокрема його вантажність оцінюється у 300 кг, при загальній масі у 5,5 тонн.
"Офіційно цим корисним навантаженням має бути різне наукове обладнання, типу сенсорів для фіксації акустичних характеристик океану, сейсмоактивності, та біологічної активності. Проте, вочевидь "Аргус-Д" чудово підійшов би для розміщення морських мін або певних вибухових пристроїв на підводних кабелях чи трубопроводах, зокрема у Балтійському морі", - йдеться у статті.
Аналітики нагадали, що знищення підводних кабелів у Балтійському морі залишається актуальною темою для російської армії. Вони нагадали, що днями було вчергове пошкоджено кабель між Фінляндією та Естонією.
"Тому їм знадобився б такий підводний засіб, що дозволив би значно зручніше, безпечніше та ефективніше знищувати підводну інфраструктуру НАТО, особливо під час можливої в майбутньому війни у країнах Балтії", - додали автори.
Водночас "Аргус-Д" не виглядає готовим рішенням для таких завдань: "Річ у тому, що ці безпілотники мають дуже низьку автономність, що дозволила б їм долати максимум до близько 100 км. Кількість підводної інфраструктури в радіусі 100 км від узбережжя РФ невелика".
Автори зазначили, що для ураження більшої частини підводної інфраструктури у Балтійському морі знадобилось би розгортання з борту певного судна чи можливо підводного човна: "А це сильно ускладнило б його застосування, адже носій одразу буде виявлено, і ймовірно як було у минулому випадку з пошкодженням кабелю, якщо це буде комерційне судно, то його візьмуть на абордаж".
Наголошується, що швидко піти з місця подій у "Аргус-Д" не вийде, бо максимальна швидкість до 6 вузлів, а автономність до 20 годин, але умови ходу на швидкості 3 вузли. Глибина занурювання наразі становить 1000 метрів, але в майбутньому вона може бути збільшена у тричі, до 3000 метрів, хоча цього цілком вистачить для роботи у Балтійському морі, бо у найглибшій частині лише 459 метрів.
Як НАТО готується захищати Балтійське море
Як писав УНІАН, у Балтійському морі побудована масштабна мережа інфраструктурних об'єктів для країн Північної Європи. Це не тільки телекомунікаційні та силові кабелі, а ще і газогони, порти, СПГ-термінали, об'єкти альтернативної енергетики. Протягом 2023 року було зафіксовано щонайменше 11 інцидентів, пов'язаних із пошкодженням інфраструктури. Траплялися подібні випадки і пізніше. У ЄС називають це проявом гібрідної війни Росії та пов'язують їх з так званим "тіньовим флотом".
Окрім того, у Балтійському морі все частіше помічають російські підводні човни. Представник флоту Швеції зазначав, що Росія нарощує присутність на Балтиці, і майже щотижня шведські ВМС стикаються із російськими субмаринами.
