Навіть коли за ці місяці бачив сотні доказів нелюдської жорстокості російської армії та відчув позамежний рівень брехні росіян, навіть коли здається, що дно вже пробито, бувають моменти, що занурюють нижче цього дна. Саме така історія - з "розчищенням завалів" на території драмтеатру в Маріуполі.
"Продовжуючи бомбардування Маріуполя, росіяни не дали рятувальникам розібрати завали драмтеатру"
По-перше, цинізм ситуації в тому, що російська пропаганда в перші дні сильно плуталася "у свідченнях". Напередодні авіаудару російські ресурси навперебій повідомляли, що "Азов" організував у драмтеатрі свою "базу" (як до цього - в розбомбленому росіянами пологовому будинку). Тому відразу після бомбардування, ввечері 16 березня, в мережі з'явилися "новини" із заголовками: "В Маріупольському драмтеатрі підірвано штаб нацистів "Азова"". Але щойно Україна повідомила, що у приміщенні театру не було українських військових, а лише сотні мирних маріупольців - старих, жінок і дітей, які ховалися в бомбосховищі, версія росіян змінилася. У Міноборони РФ поспішили заявити, що жодних бомбардувань у цей день в Маріуполі не планувалося. Мовляв, приміщення театру, відступаючи, підірвали самі "азовці".
Дуже перегукується з історією знищення рейсу МН-17 у 2014 році російським ЗРК "Бук". Особливо, якщо врахувати, що в березні російські літаки здійснювали в Маріуполь десятки вильотів, кожен з яких закінчувався скиданням на місто потужних бомб. Більш того, згодом у мережі з'явився ролик, знятий місцевими жителями відразу після обстрілу. І, коли їм самим довелося падати на землю і втискатися у ґрунт біля щойно зруйнованого театру, чутно, як над ними в цей момент літає літак.
"Хороші росіяни", відстоюючи позицію "не все так однозначно", пробивають дно"
По-друге, ще більший цинізм росіян полягає в тому, що, продовжуючи бомбардування Маріуполя, вони не дали рятувальникам розібрати завали драмтеатру. Причина проста - щоб приховати реальну кількість жертв. Через місяць після обстрілу, в кінці квітня, з'явилася інформація, що окупанти "зачищають" завали від тіл загиблих, яких вивозять у "накопичувач" у промзоні в районі Нікольського шосе, а після ховають у величезній братській могилі в селі Мангуш.
По-третє, справжній жах викликає продовження всієї цієї історії. На початку травня, майже через два місяці після бомбардування і руйнування драмтеатру, російські окупанти почали "розчищати завали". І робити це досить показово - із залученням російської преси. Навіщо?
Головним чином, щоб дати можливість Слідчому комітету РФ в черговий раз заявити: "Військові слідчі... провели огляд будівлі зруйнованого драматичного театру Маріуполя" і, звичайно, знайшли там докази перебування "Азова" та інших бандерівців.
"Немає надії, що під завалами зруйнованого російською авіабомбою Драмтеатру в українському Маріуполі ці люди знайдуть свою совість"
Але ще й для того, щоб "шановні журналісти", в цьому випадку шеф-редактор журналу "Російський репортер" Віталій Лейбін, озвучили на весь світ те, що потрібно Кремлю. Зокрема, що рятувальники "не чули літака", а якась жінка,"без жодних підказок і наведень" повідомила про "закладку" (замінування) будівлі силами ЗСУ, та й взагалі - "місцеві жителі мають зуб на ЗСУ і "Азов". Або, посилаючись на інформацію від "співробітників МНС з регіонів Росії", оголосити, що частина тіл може не бути знайдена не тому, що місяць тому російські окупанти "поховали" їх в Мангуші, а тому, що людей під завалами могло бути набагато менше, ніж заявляла Україна, або багато тіл "могли просто перетворитися на попіл". Або пояснити "сильний гнильний запах" тим, що "це запах кинутої їжі, залишилася риба під завалами".
Так що всі ці "спроби розібратися на місці" говорять тільки про одне: "хороші росіяни", відстоюючи позицію "не все так однозначно", пробивають дно. І вже немає надії, що під завалами зруйнованого російською авіабомбою драматичного театру в українському Маріуполі ці люди знайдуть свою совість.
Тетяна Урбанська
