Збиття над Чорним морем російського винищувача Су-30 ракетою з морського дрона MAGURA має дійсно історичне значення. Україна вже зробила внесок у розвиток військово-морської справи для всього світу. 

Починали ми з найпростіших рішень - так званих катерів-камікадзе (хоча це й не зовсім правильний термін). Україна вперше в сучасній історії реалізувала платформи такого типу, які наслідували практику "Брандерів" часів вітрильного флоту: коли, начинений вибухівкою чи порохом, невеликий корабель спрямовувався на ворожий флот і той загорявся й був знищений.

Після запровадження цих платформ, нам восени 2022 року вдалося - також вперше - провести комплексну наступальну повітряно-морську операцію в Севастополі та навколо нього. Тоді було пошкоджено кілька ворожих кораблів. Але річ не у цьому. Мова про те, що це була атака літальних дронів, які відвертали увагу, а також, паралельно, безекіпажних катерів, які увірвалися в середину бухти та вибірково атакували цілі. То були дуже примітивні платформи, які мали лише 100 кілограмів вибухівки. І хоча нікого не затопили, ефект все одно був вражаючий. Його можна порівняти з атакою японців на американську базу Перл-Харбор в 1941 році. 

Відео дня

Звісно, і противник, і ми зробили висновки. Тож Україна створила нові дрони з посиленим зарядом бойової частини - до 250 кілограмів MAGURA V5, та понад 800 для Sea Baby. Кожен з них має свою "спеціалізацію". MAGURA полює на кораблі в Чорному морі, Sea Baby призначена для знищення статистичних цілей – зокрема таких, як Кримський міст.

Після ефективного застосування таких платформ, наші інженери почали зосереджуватися на підтримці сухопутних військ. Катери Sea Baby оснастили РСЗВ, типу "Град". Вони діяли на островах річки Дніпро, де морпіхи довго тримали плацдарм. РФ тоді довго не могла зрозуміти, як їх обстрілюють з води. 

Наступним кроком було створення транспортних безпілотних катерів, які забезпечували логістику боєприпасів, вивозили поранених тощо.

Після цього бойова складова поповнилася так званими кишеньковими авіаносцями. Це морські катери, які можуть нести БПЛА. Вперше ми їх побачили під час операції в січні, коли біля узбережжя Криму були атаковані морські платформи – так звані вишки Бойка. Потім ці авіаносці використовувалися для рейдів вздовж узбережжя Криму: підходили до узбережжя, підіймали звичайні FPV-дрони, які через ретранслятори керувалися десь далеко, і наводилися на ціль. Памʼятаємо, як за один виліт було знищено понад півтора десятка установок ППО ворога…

Водночас противник теж усвідомив небезпеку й активізував боротьбу з нашими катерами. Найефективнішим виявилася атака з повітря, за допомогою гвинтокрилів. І тоді ми почали працювати над захистом. Катери озброїли – спершу кулеметами, а потім і зенітними ракетами, класу повітря-повітря. Коли вперше використали цю зброю, противнику вдалося підбити наш катер і забрати його собі.

Але згодом процес технологічного покращення налагодився. Вже торік восени тими самими ракетами Р-73 з безпілотних катерів було збито два російських вертольоти, а один пошкоджено. Ще кілька гелікоптерів було пошкоджено в районі Керченського мосту кулеметним вогнем. Коли це сталося, це було несподіванкою для ворога. Тож надалі він став обережнішим.

І, ось, 3 травня ми побачили нову розробку. На катері MAGURA V7 розмістили американські ракети AIM-9. Вони мають чутливішу головку самонаведення, яка дозволяє вражати літаки навіть навздогін. Методом засідки було знищено два літаки Су-30СМ. 

Зараз це найбільш актуальні данні про наші морські платформи, але не останні.

Перспективи ще маємо. Цілком ймовірно, що найближчим часом зможемо випускати з катерів торпеди. Поки що фактів застосування цього не було, але…

Чи можна вважати такі успішні розробки фактичною заміною флоту? Тут варто зазначити, що закрити ними усе Чорне море ми не зможемо. Для цього, щонайменше, потрібна авіація. Без неї говорити про повний контроль неможливо. Проте, зважаючи, що ми очікуємо на отримання обіцяних Україні літаків, вони, зокрема, будуть використовуватись під такі задачі.

Другий момент – кораблі Україні теж потрібні, зокрема, аби мати змогу виконувати такі задачі як висадка десанту та боротьба з мінами. І, до речі, такі судна в нас майже є. Просто поки що и не можемо їх завести у Чорне море через закриті протоки.

Володимир Заблоцький, капітан 1-го рангу у відставці, військово-морський експерт групи Defence Express

Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН. Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись за посиланням