Греції і / Фото УНІАН

Спроби Росії лишити Україну під своїм контролем вилилися в революцію у 2014 році, а потім і у війну, яка відібрала життя понад 10 тисяч людей.

Ці ж російські зусилля дали поштовх подіям, які можуть стати найбільшим розколом у християнстві після поділу церкви на католицьку і православну в 1054 році, а також протестантської Реформації 500 років тому. У нової релігійної кризи глибоке історичне коріння. І вона може сильно змінити релігійні і світські зв’язки між різними країнами у Європі на багато років.

Про це на сторінках New York Times пише грецький журналіст Нікос Констандарас, нагадуючи про рішення Вселенського патріархату надати автокефалію Українській православній церкві, яке роздратувало Москву. На думку автора, впливовість УПЦ після цього значно посилиться, а відносини між Україною і Росією стануть ще більше натягнутими. Тим часом, розрив відносин РПЦ із Константинополем може ослабити останній, якщо інші православні церкви стануть на бік російської і поставлять під сумнів першість Вселенського патріархату. Все це сильно змінить відносини між церквами різних країн, яким доведеться обирати, кого підтримати. Патріархати Польщі, Сербії і Антіохії вже стали на бік Росії.

Відео дня

Читайте такожАвтокефалія УПЦ може стати приводом для нового вторгнення Путіна в Україні - Financial Times

Церква Греції теж може похитнутися, оскільки багато грецьких священнослужителів підтримують саме Москву в конфлікті з патріархом Варфоломієм. Росія посягає на роль лідера православного світу з 1453 року, коли Константинополь був завойований османськими турками і потрапив під контроль мусульманських султанів. Більше того, спроби Вселенського патріархату підтримувати діалог з іншими конфесіями, зокрема з Католицькою церквою, дуже непопулярні серед радикальних православних священиків і монахів.

Багато монахів Афона, який вважається перлиною в короні Вселенського святого престолу, дотримуються проросійських поглядів. Володимир Путін активно просуває інтереси Росії серед жителів священної гори. І навіть сам двічі туди приїжджав. Афон поки ніяк не відреагував на рішення Москви розірвати відносини з Константинополем. І обрати якусь зі сторін для монахів буде дуже не просто.

Тим часом, у світському світі Греція і Росія традиційно були друзями. Але на політичному рівні їхні відносини вже зіпсувалися. Афіни в червні вислали російських дипломатів, які намагалися вплинути на громадську думку в країні щодо домовленості з Македонією про її перейменування. Це б розблокувало шлях колишньої югославської республіки до НАТО і ЄС.

Тим часом, Македонська православна церква, яка відкололася від сербської в 1967 році і не підтримує релігійного зв’язку з будь-якою з церков, звернулася до Константинополя з проханням визнати її Охридським незалежним єпископатом. Від рішення щодо цього звернення може залежати, чи угода між Грецією і Македонією щодо перейменування буде ратифікована в обох країнах. А крім того це може ускладнити відносини з Росією і іншими церквами, які будуть проти Охридської автономії.

Як і в усій історії розколів у християнстві, нинішня криза визначається однаковою мірою як «реальною політикою» національних інтересів, так і догмою. Канонічні проблеми можуть визначати політичну поведінку, а політика часто диктує церковні зміни. Вселенський патріархат користується древнім правом надавати автономію церквам і вирішувати суперечки за церковним законом. Константинополь отримав владу над східною християнською церквою після великого поділу 1054 року. Нинішній Вселенський патріархат прагне захистити це право контролю попри історичне скорочення влади після падіння міста під наступом османів.

Читайте такожNew York Times: Автокефалія України руйнує імперські амбіції Путіна

Росія ж виставляє себе в якості «третього Риму» з 1448 року, коли вона відкололася від Константинополя через прагнення його лідерів об’єднати східне і західне християнство. Після 1453 року багато православних народів включно з греками дивилися на Москву як на спасителя від турків.

Але сьогодні Україна стверджує свою окрему ідентичність після століть російського домінування, зміцнюючи зв’язки з Євросоюзом і США. І церковна незалежність стала частиною цього процесу. Російський митрополит Іларіон наголосив, що Москва не буде визначати рішень Вселенського патріархату щодо української церкви. При цьому він закликав Константинополь передумати.

Але навряд чи це станеться. Патріарх Варфоломій вже давно помітив, що російська церква намагається підірвати його владу. Патріарх РПЦ Кирил не приїхав на Священний і Великий собор, який Вселенський патріарх проводив у 2016 році на Криті з метою поширення ідеї тіснішої єдності серед православних церков. Патріархи Болгарії, Грузії і Антіохії теж тоді не приєдналися до зустрічі.

Туреччина, яка підтримує хороші відносини як з Україною, так і з Росією, тримається осторонь релігійної проблеми. А США висловили підтримку як Києву, так і Константинополю. Патріарху Варфоломію потрібна американська підтримка. Не в останню чергу тому, що грецька православна єпархія Америки під прямою юрисдикцією Константинополя.