США ввели найжорстокіші санкції проти Ірану, однак не будуть карати своїх союзників: Італію, Індію, Японію та Південну Корею. Ці країни,після пом’якшення санкцій за правління Обами, вже встигли наростити торгівлю та імпорт з ісламською країною. Однак це лише відстрочка на короткий термін. Ці країни мають зменшити свою активність з Іраном протягом шести місяців.

Загалом, Трамп діє у властивому йому стилі, так, як він це робив в бізнесі. І найперша мета - вибити Іран з ринку торгівлі нафтою та зброєю. Адже саме республіканці в США контролюють ці сфери торгівлі.

Санкціями США хочуть зменшити апетити Ірану щодо участі у військових діях в Сирії

Санкціями США хочуть зменшити апетити Ірану щодо участі у військових діях в Сирії, через що найбільше переживає Ізраїль, припинити підтримуваний Іраном тероризм і, головне, згорнути програму розробки ядерних та балістичних ракет… Кошти які Іран отримував за експорт нафти (нагадаю, що ця країна входить до числа країн з найбільшими світовими запасами нафти), використовувались нібито на розробку ядерної зброї та фінансування тероризму. Принаймні, так вважають в Білому Домі.

Також це показове шмагання - прямий сигнал іншим гравцям: США можуть в будь-який спосіб обмежити економічну активність будь-якої країни. Це сигнал Китаю і Росії. Другій, звісно, поки не варто хвилюватись, адже США не сприймають Росію як реального потенційного ворога, який, до того ж, може застосувати ядерну зброю. От Китай в цьому паззлі - основна мішень.

Цікавою виглядає реакція на американські санкції з боку ЄС. В Європі з самого початку виступали проти запровадження санкцій та виходу США з великої угоди, яка була укладена ще за каденції Обами. Ще з травня поточного року, коли Трамп заговорив про вихід з угоди по Ірану, найбільші європейські енергетичні компанії почали згортати свою діяльність так і не вийшовши на солідну і продуктивну співпрацю з Тегераном.

Європейці скептично ставляться до обмежень з боку США проти Ірану

Загалом, європейці скептично ставляться до обмежень з боку США проти Ірану. Ба більше, вони б воліли, щоб Вашингтон не втручався у справи Європи з Іраном. Та чи це хвилює Трампа? Зовсім ні. Навпаки, активність Вашингтона проти Тегерану пов’язана також із бажанням зменшити економічну роль Німеччини та Франції. Це також видно з того, як Трамп коментує, наприклад, будівництво газопроводу «Північний потік-2», де, за його словами, Берлін веде гру подвійних стандартів: санкції проти Росії, а потім вusiness as usual, наче ніяких санкцій і не було.

У свою чергу Іран, звісно, розлючений новим пакетом заборон і обмежень, які, зокрема, стосуються енергетики, банківської сфери, судноплавства, суднобудування та фінансів. Тегеран назвав це – «психологічною війною». Санкції серйозно можуть похитнути й так складну економічну ситуацію в країні. За останні півроку ціни на основні продукти харчування тут зросли в двоє, а зарплати громадян навіть зменшились.

Президент Ірану Рухані назвав нові санкції «війною» та пообіцяв жорстку відповідь. Однак, якою вона буде, поки не відомо.

Тарас Семенюк, аналітик KyivStratPro