На початку 1990-х років президент Естонії, яка щойно проголосила свою незалежність, виступав з промовою у Гамбурзі, в якій він гостро критикував радянську окупацію країн Балтії.
Нікому не відомого російського чиновника так образили слова естонського лідера, що він вибіг із залу. Тим чиновником був Володимир Путін, пише The Economist. Цей епізод, описаний в підручнику з історії Естонії Ніла Тейлора, дуже повчальний. Путін називав розпад СРСР «найбільшою геополітичною катастрофою 20-го століття».
Читайте такожBusiness Insider: Названо місце, де може початися війна Росії проти НАТО
А в очах естонців, латвійців і литовців ця характеристика більше підходить самому Радянському Союзу. Всі обговорення історії вони часто починають фразою: «Сталін вбив моїх прадіда і прабабцю». Відчуття, що гігантський сусід насправді не поважає незалежність їхніх країн, навіть попри членство у ЄС і НАТО, переслідує політику країн Балтії до цього часу.
Зважаючи на їхній крихітний розмір і грізність російських військових навчань у них під боком, було б не дивно, якби погляди балтійських лідерів були б похмурими. Особливо коли президент США, найсильнішої країни-союзника, називає оборонний альянс тягарем. Але, як не дивно, настрої в Балтії досить оптимістичні.
Попри всі сумніви, посіяні Дональдом Трампом, місії НАТО в регіоні досить ефективні. Багатонаціональний батальйон в кожній країні досить невеликий, щоб не спровокувати Росію, але і досить великий, щоб стримати агресора. 19 із 29 країн-учасниць НАТО розмістили у Балтії своїх солдатів. Якщо Путін наважиться піти в атаку, йому доведеться вбивати громадян більшості країн-союзників. І це робить спільну відповідь альянсу неминучою. Цей ризик, вірогідно, надто великий навіть для російського автократа.
Попри ізоляціоністську риторику Трампа, військова співпраця країн Балтії з Америкою покращилася не в останню чергу через збільшення бюджету Пентагону і тверду підтримку конгресменів, які постійно відвідували Естонію, Литву і Латвію. Американська сторона допомагає з розвідкою і протитанковими системами.
Читайте такожThe Atlantic: У НАТО бояться, що Естонія стане другим Кримом через Трампа
Всі балтійці хотіли б побачити більше американських солдатів на своїй території. Після того, як Польща запропонувала створити американську базу на своїй території і назвати її «Форт Трамп», литовські чиновники почали жартувати, що балтійським столицям теж потрібно зробити щось подібне. Вони могли б збудувати на своїй території бази США і назвати їх «Меланія», «Іванка» і «Дональд-молодший». Всі країни Балтії витрачають 2% від ВВП на оборону, тим самим виконуючи вимогу, яку Трамп ставить перед союзниками. Після того, як Росія окупувала український Крим, Литва повернула військових призов, так само як і Естонія. Тренування солдатів передбачає також освоєння навичок партизанської війни.
Але Росія постійно намагається випробувати оборонну готовність НАТО. Її літаки постійно порушують естонський повітряний простір. А всі балтійські країни скаржаться на постійні російські кібератаки. Лише у Литві у 2017 році їх було 50 тисяч. Навіть більшу тривогу викликає інформаційна війна. Російські тролі і пропагандистські «редакції» фальшивих новин націлені підірвати НАТО, ЄС і балтійську демократію. Вони намагаються грати на проблемах, зокрема ворушити тему дискримінації російськомовних людей в регіоні.
Читайте такожEUObserver: Росія хоче залякати Європу і залити кров’ю Україну
Російська дезінформація вигадує «звірства». Наприклад, якось пропагандисти вигадали історію про те, як німецькі солдати НАТО зґвалтували литовську сирітку, якої насправді не існує. Росія також намагається загострити суперечки в суспільстві, наприклад, на тему імміграції. Президент Литви Даля Грібаускайте нещодавно застерегла, що «войовнича безграмотність і агресивний популізм» становлять загрозу для її країни.
Одна з проблем полягає в тому, що російські меншини в країнах Балтії дивляться російське телебачення, яке поширює пропаганду. Але корінні народи трьох країн не дивляться російську пропаганду.
«Після десятиліть брехні з Москви ми вакциновані від неї», - сказала експерт «Міжнародного центру оборони і безпеки» в Таллінні Еева Еек-Паюсте.
Більшість не вірить у все, що звучить «по-путінськи». Відвідувачі Нарви, де річка відділяє Естонію від Росії, можуть візуально побачити різницю в політичній культурі. ЄС вклав значні кошти в інфраструктуру. Тож доріжка на набережній з естонського боку в рази більша і гарніше, ніж з російського.
