Старий лідер пішов з посади президента, але зберіг свою мертву хватку на важелях влади. Для багатьох у Кремлі добре сплановані події, які розгортаються у сусідньому Казахстані, здаються моделлю для російського президента Володимира Путіна, яку варто розглянути. Втім, на відміну від свого казахського колеги Нурсултана Назарбаєва, ніхто не впевнений в тому, що Путін може почати процес передачі влади, не спровокувавши при цьому дестабілізуючу сутичку між ворогуючими таборами в Кремлі, які його режим тримає в узді.
Політичні й особисті ризики для російського автократа високі, пише Bloomberg. Сценарій передачі влади, схожий на той, який відбувається зараз у Казахстані, активно обговорюють в Москві. Про це виданню сказав колишній чиновник президентської адміністрації Андрій Колядін, який тепер працює політичним консультантом Кремля.
Читайте такожForeign Policy: Назарбаєв відмовився від президентства, але не від влади в Казахстані
«Сценарій Назарбаєва може підійти політичним елітам, які хочуть мати арбітра, здатного впливати на процеси після появи наступника», - пояснив він.
78-річний Назарбаєв віддав цього тижня президентство довіреному союзнику, зберігши при цьому ключові повноваження як голова казахської Ради національної безпеки й довічний лідер нації. Це принесло певне полегшення в гострому питанні. 66-річний Путін почав свій четвертий і, вірогідно, останній президентський термін. Він придушив політичну опозицію і сконцентрував владу у своїх руках за 19 років правління. Через його абсолютне домінування у політичному житті росіянам важко назвати потенційних наступників навіть на тлі спаду популярності автократа.
Четвертий президентський термін Путіна закінчується у 2024 році. Він поки нікого не призначив своїм протеже, однак неодноразово наголошував, що він не буде змінювати конституцію, щоб розширити своє правління. Але це не завадило спікеру нижньої палати російського парламенту В’ячеславу Володіну виступити з пропозицією провести «конституційну реформу».
Читайте такожДочка Назарбаєва стала спікером Сенату Казахстану
Дехто всередині правлячих еліт підштовхує Путіна до ідеї лишатися президентом якомога довше. Про це Bloomberg сказали три джерела, наближених до Кремля. Одним зі сценаріїв, які обговорюються, передбачає змусити Білорусь приєднатися до Росії й проголосити створення нової країни. Так Путін міг би обійти конституційні обмеження. Однак, в Кремлі ще поки не визначилися зі сценарієм.
«Навіть якщо так, Путін не може лишитися назавжди. Він же смертний», - каже соціолог Ольга Криштановська.
«Якщо він не підготує фундамент для передачі, це погано закінчиться. Всі вчепляться в горлянки один одного», - додала вона.
Видання нагадує про те, як у 2008-2012 роках Путін на один термін поступився президентським кріслом своєму протеже Дмитру Медведєву, лишившись при цьому прем’єр-міністром. Цього разу російський автократ може передати ключові президентські повноваження Раді безпеки або дорадчому органу під назвою Державна рада. Обидва відомства він зараз очолює. Залишивши Кремль, він може зберегти владу в Росії через ці органи.
За словами старшого наукового співробітника московського «Центру Карнегі» Олександра Баунова, Кремль буде пильно стежити за тим, який контроль Назарбаєв збереже у Казахстані і як буде розподілена влада за нового порядку. За словами експерта, у Росії й Казахстану «схожа економічна структура і тип авторитаризму». Однак, за словами радника Кремля Сергія Маркова, досі існують сумніви, чи будуть феодальні еліти й далі поважати владу Путіна, якщо він віддасть президентство комусь іншому. На його думку, якщо казахи можуть дозволити Назарбаєву стати ментором на зразок Лі Куан Ю в Сінгапурі, то російський автократ «зіштовхнеться з негайним викликом, якщо відступить».
Читайте такожПопередити втручання РФ: експерт назвав причину відставки Назарбаєва
Політолог Аркадій Дубнов вважає, що повторити стратегію Назарбаєва у Росії неможливо, тому що російська політична система більш складна. Призначення старшої доньки казахського автократа Дариги Назарбаєвої головою казахського сенату робить її першою в черзі на президентство, згідно з конституцією країни. У свою чергу, Путін дав зрозуміти, що не збирається повторювати цей трюк зі своїми доньками.
Варіант з поглинанням Білорусі й створенням нової країни зіштовхнувся з опором Мінська. І це, за словами Криштановської, ускладнює процес. Керуючи Кремлем найдовше з часів диктатури Йосипа Сталіна, Путін постав перед все більшим тиском необхідності зберегти свій політичний спадок. І час спливає. Колишній офіцер КДБ може раптом зрозуміти, що опинився між вибором: або зберегти політичну спадщину і передати владу наступнику, або залишити собі контроль над системою влади, яку він будував майже два десятиліття.
«Путін може лише позаздрити Назарбаєву. Для нього це не спрацює», - сказав Дубнов.
