Президент Латвії Андріс БЕРЗИНЬШ, спікер Сейму Солвіта АБОЛТИНЯ і прем`єр-міністр Валдіс ДОМБРОВСКІС на референдумі в суботу проголосували проти надання російській мові статусу другої державної, передає РІА Новости.
Президент Латвії, який перебуває з робочим візитом в Польщі, проголосував на дільниці в посольстві республіки у Варшаві. Прем`єр-міністр зробив свій вибір в 1-ій гімназії в Ризі, а спікер Сейму відвідала дільницю в Ризькій єврейській середній школі ім. Дубнова.
За надання російській мові статусу другої державної проголосував мер Риги Ніл УШАКОВ.
Для того, щоб російська стала другою державною мовою в Латвії, необхідно, щоб на референдумі за це проголосували щонайменше 771,893 тисяч громадян Латвії - половина від всіх громадян країни, які мають право голосу. Порогу явки на референдумі немає. Він буде визнано таким, що відбувся незалежно від того, скільки людей прийдуть на дільниці.
Наразі в республіці одна державна мова - латиська, російська має статус іноземної.
Дільниці відкрилися о 7.00 і працюватимуть до 22.00. Проголосувати зможуть всі громадяни Латвії старше 18 років.
Поліція в суботу працює в посиленому режимі. На думку низки латвійських експертів, питання про проведення референдуму розкололо латвійське суспільство і загострило відносини між латишами і російськомовним населенням.
За проведення референдуму підписалися 183 тисячі громадян країни. Для цього було досить зібрати 150 тисяч підписів громадян. Збір підписів ініціювало суспільство "Рідна мова", головою якої є відомий латвійський журналіст і громадський діяч Володимир ЛІНДЕРМАН.
Двадцять депутатів Сейму (парламенту) від консервативних латиських партій напередодні референдуму звернулися до Конституційного суду з вимогою заборонити проведення референдуму як таке, що суперечить, на їхню думку, конституції республіки. Суд прийняв справу до розгляду, але відмовився забороняти проведення референдуму.
У Латвії мешкають 2,1 мільйона осіб. З них 319 тисяч є негромадянами - особами, які постійно проживають в республіці, але мають низку обмежень в правах. Зокрема, негромадяни не можуть брати участь у виборах і референдумах.
