Виборчі дільниці на загальних виборах в парламент (меджліс) дев'ятого скликання закрилися в Ірані, передає Reuters з посиланням на іранське радіо.

Голосування завершилося на 5 годин пізніше наміченого часу. Продовження роботи виборчих дільниць МВС пояснило високою явкою і чергами.

Претендентами на місця в парламенті були зареєстровані понад 5,4 тисячі кандидатів, проте Рада вартових конституції затвердила тільки 3,4 тисячі з них. Кандидати ведуть боротьбу за 290 парламентських місць.

Голова виборчого штабу при МВС Совлат Мортазаві (Sowlat Mortazavi) заявив у п'ятницю, що залежно від розмірів виборчих дільниць результати виборів будуть оголошені протягом двох або трьох днів.

За даними Франс Пресс, головними суперниками на виборах стали представники радикально-консервативної і помірно-консервативної коаліцій.

Політики, близькі до нинішнього спікера меджлісу Алі Ларіджані і мераі Тегерана Мохамад Бахер Калібафу, утворили "Об'єднаний фронт консерваторів" (ОФК). Це об'єднання критикує президента Махмуда Ахмадінежада за економічний стан країни і закликає до більш раціональної політики.

ОФК протистоїть "Фронт продовження ісламської революції" (ФПІР), який вважається виразником поглядів верховного лідера Ірану аятолли Алі Хаменеї. Прихильники аятолли засуджують "м'якотілу" політику Ларіджані і Калібафа. "Продовжувачі" захищають Ахмадінежада і водночас піддають нищівній критиці його близького соратника Есфандіарі Рахіма Машаї, який заявляв, що Іран повинен бути другом для всіх націй, включаючи народ Ізраїлю.

Аятолла Хаменеї заявив, що висока явка дає ворогам Ірану чіткий сигнал про настрої в суспільстві в період нового загострення відносин із Заходом. Проте, якпишутьпредставникиопозиціїу своїхблогах, владаперебільшують, говорячипро високуявку.

Представники опозиції цого разу практично не допущені до участі в них і закликали бойкотувати голосування, зауважує Радіо Свобода.

Нинішні вибори в меджліс стали першим заходом такого масштабу після президентських виборів 2009 року та подальшого погіршення внутрішньополітичної обстановки. Тоді перемогу на виборах президента здобув Ахмадінежад, набравши понад 60% голосів, а його основний суперник - лідер іранської опозиції Мірхосейн Мусаві - більше 30%. Проте опозиція звинуватила владу в підтасовці результатів і зажадала їх скасування. У масових заворушеннях в Тегерані загинули не менше 30 людей, близько тисячі були арештовані, нагадує РІА "Новости".