Як передає власний кореспондент УНІАН у РФ, про це йдеться в опублікованій сьогодні доповіді Amnesty International «Cвобода в небезпеці».
«Хвиля протестів, викликана виборами до Державної Думи в грудні 2011 року й «рокіровкою» Путін-Медведєв у травні 2012, призвела до обмежень цих прав. Ухвалення двох нових законів і внесення поправок до 11 існуючих законів стали складовою частиною кампанії з припинення інакомислення, критики влади та протестів», - йдеться в документі.
Доповідь аналізує зміни в законодавстві й конкретні випадки, коли закони, що набули чинності, застосовувалися з порушенням міжнародних правових зобов'язань, узятих на себе РФ.
«Нас запевняли, що метою останніх законодавчих ініціатив є підтримка громадського порядку й захист прав громадян. Ефект виявився зворотним: відомі критики влади, опозиціонери, незалежні спостерігачі й звичайні громадяни, які беруть участь у мітингах із широкого кола проблем - усі вони побачили, що за останній рік їхні права були обмежені», - заявив директор програми Amnesty International по Європі та Центральній Азії Джон Дальхізен
Підкреслюється, що поправки, внесені до Федерального закону «Про зібрання, мітинги, демонстрації, ходи та пікетування» в червні 2012 року, ускладнили й без того складні процедури отримання дозволу й різко підвищили покарання за адміністративні порушення. Внесені до закону зміни наклали додаткові обов'язки на організаторів і підвищили їхню відповідальність за дії учасників мітингів. Заборона на проведення демонстрацій стала звичайною практикою, часто їх незаконно розганяли. Окрім цього, надмірне застосування сили співробітниками поліції та незаконні арешти супроводжували такі протестні акції, як мітинги на Пушкінській та Луб‘янській площах у березні 2012 і травневі протести на Болотній площі, а також акції, організовані рухом «Стратегія 31» і «народні гуляння» в травні 2012 року.
«Держава зобов'язана дозволяти мирні зібрання громадян і гарантувати їхню безпеку, але сьогодні позиція влади в РФ така, що демонстрацій, які вони не схвалюють, просто не повинно бути. Рідкісні винятки лише підтверджують загальне правило», - вважає Д.Дальхізен.
Окрім цього, в документі зазначається, що прийняті в 2012 році поправки до закону використовують фразеологію часів холодної війни й вимагають від організацій, що отримують іноземне фінансування, реєструватися як «іноземні агенти», якщо вважається, що вони беруть участь у «політичній діяльності», що не має чіткого визначення. Цей закон разом із недавно прийнятим «законом Діми Яковлєва» обмежує можливість для громадян США працювати в організаціях, які діють у Росії, накладає обмеження на свободу об'єднань, що суперечить міжнародним стандартам у галузі прав людини.
Повідомляється, що хвиля перевірок некомерційних організацій (понад 200 із початку року в 50 регіонах країни) була спрямована на всі найвідоміші російські правозахисні НКО.
Також, було прийнято цілу низку нових законів і поправок, які поставили під загрозу право громадян на свободу висловлювань. Широка сфера застосування й формулювання федерального закону про зраду та шпигунство можуть бути легко використані для переслідування російських правозахисників і активістів громадянського суспільства, які співпрацюють із міжнародними організаціями.
«Введення безлічі нових обмежень, які повинні перешкоджати іноземному фінансуванню й впливу на НКО в Росії, регулярно пояснювалося необхідністю гарантувати стабільність у країні й захистити її від ворожого іноземного впливу. Подібна риторика притаманна репресивним режимам. У Росії вона теж не нова. Але якщо тема стабільності ще могла викликати відгук у перші роки правління Путіна, то зараз, здається, що вона більшою мірою використовується для того, щоб поставити інтереси небагатьох над правами більшості», - підкреслив Д.Дальхізен.
